Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор», УСПП, Рада підприємців при КМУ, Федерація роботодавців України, Торгово-промислова палата України та Українська аграрна конфедерація направили листа на адресу очільника уряду Дениса Шмигаля, де висловили занепокоєння складним становищем у бурякоцукровій галузі.
Для виготовлення цукру українським заводам цьогоріч знадобиться не менше 300 млн кубометрів природного газу. Через ріст цін на блакитне паливо частина підприємств не зможе здійснювати переробку цукрових буряків, а сільгоспвиробники, які вклали в це кошти, зазнають значних збитків.
Зокрема, у червні ціна за 1 тис. кубометрів газу становила 11 тис. грн, а вже зараз в окремих регіонах по передоплаті тариф становить 28 тис. грн за 1 тис. кубометрів.
05 жовтня відбулося чергове онлайн-засідання робочої групи Мінагрополітики з питань сприяння розвитку картоплярства та овочівництва під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького.
Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, Мінекономіки, Держпродспоживслужби, НААН, профільних асоціацій галузі картоплярства та запрошені представники структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.
Україна експортує органічну продукцію, а це більше 80 різних товарів до понад 40 країн світу. В переліку експортних позицій, окрім сировинної частки, є й готова продукція — шоколад, молочна продукція, мед, морозиво.
Про це розповів Сергій Галашевський, директор сертифікаційного органу «Органік Стандарт».
«Основною статтею українського органічного експорту залишається кукурудза, хоча в 2020 році обсяги її експорту знизилися порівняно з попереднім роком — з 228 тис. т до 104 тис. т. Експорт органічної пшениці впав до мінімального за 5 років рівня — до 50,8 тис. т. Також утричі зменшився експорт насіння соняшнику — з 20,7 тис. т до 7,4 тис. т», — повідомляє Галашевський.
Держпродспоживслужба ініціювала і направила в національні організації захисту рослин країн-партнерів України з міжнародної торгівлі всі необхідні документи для відкриття експорту в КНР пшениці, сорго, гороху і квасолі, в США – органічної кукурудзи і пшениці, в Венесуелу – пшениці і гороху, а також квасолі в ряд країн Центральної і Південної Америки.
Українська зернова асоціація з 1 жовтня 2021 року приєдналася до роботи європейської асоціації COCERAL з метою впровадження європейських стандартів в зерновій галузі України та розширення торгівлі з ЄС. Україна в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС поглиблює співпрацю та розширює торгівлю, важливою частиною якої є торгівля зерновими та олійними культурами, а також продуктів їхньої переробки.
Українська зернова асоціація єдина профільна асоціація з країн Східної Європи, що представлена в COCERAL, при цьому не будучи представником країни-члена Європейського Союзу. В УЗА переконані, що таке визнання асоціації і України в цілому на міжнародній арені є закономірним продовженням активної роботи УЗА на благо українського зерна.
Про те, який врожай може бути у 2022 році та чому цього все одно для України мало, розповіла начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко
Цього року, за даними Міністерства агрополітики, врожайність озимої пшениці склала 46,5 центнера з гектара. Тепер подивимося — що раніше? До цього найвища врожайність була у 2016 році — 42,2 центнера, а на третьому місці — 1990 рік, з 42 центнерами з гектара. Тобто, за тридцять років незалежності у нас зараз перша за величиною врожайність озимої пшениці.
4 жовтня до Комітету ВР з питань економічного розвитку було подано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту від недобросовісної конкуренції» №6068-3.
Законопроект також буде розглянуто Комітетом з питань аграрної та земельної політики, з питань бюджету, з питань антикорупційної політики та з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
Вітчизняний агропромисловий комплекс за останні 30 років виготовлення аграрної продукції зробив прогресивний крок вперед у вирощуванні зернових та зернобобових культур.
У 1990 році національними виробниками було вирощено зернових та зернобобових культур в обсязі 51,1 млн т, в той час як вже у 2020 році цей показник сягнув відмітки у 64,9 млн т.
Виступаючи разом із прем’єр-міністром Великобританії у понеділок у Нью-Йорку, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав світових лідерів до «рішучих дій зараз для запобігання кліматичній катастрофі».
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш приєднався до надзвичайного саміту, скликаного і на якому присутній прем'єр -міністр Великобританії Борис Джонсон, щоб наполягати на подальших діях щодо фінансування клімату та інших заходів напередодні переломної кліматичної конференції ООН COP26, яка розпочнеться наступного місяця у Шотландії.
Українські фермери найбільше вирощують пшеницю – головну сировину для хліба. Цьогоріч вони побили власний рекорд, виростивши майже 33 млн тонн пшениці. Україна – у лідерах за експортом зерна у світі.
Але чому ж тоді за рекордного врожаю у нас рекордно високі ціни? Батон у жовтні минулого року коштував у межах 16 грн. Зараз його ціна становить близько 20 грн, а 650 грамів пшеничного хлібу коштує 23,50 грн.