У першій декаді жовтня в Україні спостерігалися неоднорідні агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих культур і завершення збирання пізніх культур. Їх сприятливість залежала від зволоження верхнього шару грунту і кількості ефективного тепла для нормального розвитку озимих культур, говориться в місячним огляді Гідрометеоцентру України.
«Суха прохолодна погода була малоприємною для сівби, освіти сходів і осіннього розвитку озимих культур. Накопичення ефективного тепла, необхідного для розвитку озимих культур, відбувалося значно повільніше, ніж в минулому році. Відповідно, і розвиток озимих відбувається пізніше. На більшості посівів, які здійснені в кінці вересня і початку жовтня, відзначається тільки проростання зерна », - відзначили Агрометеорологи.
Про це повідомив президент асоціації «Укркондпром» Олександр Балдинюк, говориться у повідомленні організації.
Із січня 2021 року ціна на газ зросла вже в 7 разів, що може призвести до призупинення і навіть банкрутств багатьох харчових підприємств, зокрема кондитерської галузі.
У вівторок пшеничні ринки досить стримано відреагували на жовтневий звіт USDA, і ціни навіть незначно знизилися, проте наприкінці тижня зростання біржових котирувань прискорилося на тлі подорожчання кукурудзи та інших сільгоспкультур.
Фондові та товарні ринки США продовжують стрімко зростати, що сприяє спекулятивному підвищенню цін на пшеницю. Пшеничні котирування в Чикаго протягом трьох днів після виходу звіту виросли на 2,2%, в Канзасі – на 3,3%, Міннеаполісі – на 2,4%.
Дані моніторингу перших 100 днів обігу земель сільгосппризначення засвідчили, що часто модульна оцінка вартості землі, згенерована системою в автоматичному режимі, є завищеною — 97% площі продаються дешевше 70 тис. грн за гектар. Про це під час пресконференції “Поточний стан роботи ринку купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення” розповів перший заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Анатолій Мірошниченко.
Нині посівні площі соняшнику в Україні в рази перевищують науково обґрунтовані норми, що призводить до значного зменшення якісних і кількісних показників насіння соняшнику. Про це пише Наталія Кутіщева, кандидат сільськогосподарських наук (Інститут олійних культур НААН).
Так, за даними науковців мережі НААН, генетичний потенціал гібридів соняшнику української селекції використовують у виробництві не більше як на 30%.
Ціна на сало в Україні стрімко зростає, подекуди воно вже дорожче за м’ясо. На столичних ринках найдешевше коштує під 100 грн, а за «генеральське» дають до 300. Ціни на сало почали зростати ще навесні.
На ринку сало зросло в ціні, тому що підвищилася ціна живої ваги, що стартує від 150 до 180 грн за кг.
Щороку вартість землі в Україні зростатиме на 7-10%. Про це сказав міністр АПК Роман Лещенко.
«Українська земля недооцінена. Я, як міністр аграрної політики, публічно про це говорю на всіх зустрічах. І я в цьому питанні базуюся на успішності реалізації земельної реформи країн – сусідів з Європейського союзу. Польща провела 20 років тому земельну реформу. Сьогодні Польща №1 в агросекторі Європейського союзу. Сьогодні вартість у Польщі гектару землі перевищує 10 тис. євро. Україна сьогодні на 30 році незалежності тільки почала земельну реформу. Українська земля буде зростати у вартості кожного року – приріст буде щонайменше 7 — 10 %...», — сказав Лещенко Він додав, що за 100 днів роботи ринку землі ціна первинна на неї вже сформована.
Україна вперше за роки незалежності у липні-серпні цього року імпортувала харчові яйця з Білорусі. Про це заявив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.
Він нагадав, що галузь птахівництва збиткова вже два роки, і наслідки цього для ринку кричущі. «Закрилося понад 30 підприємств із виробництва яєць, більше 9 підприємств із виробництва м’яса птиці. За два роки поголів’я скоротилося на 11 млн голів, – зазначив він. – Виробництво м’яса птиці скоротилося на 40 тис. тонн з початку року. Виробництво яєць – на 3 млрд штук, що становить чверть від обсягу виробництва у 2020 році».
У вересні 2021 року індекс прибутковості виробництва молока (УМІ) зріс на 3,3% після приблизно такого ж зростання в серпні. Протягом останніх чотирьох місяців УМІ зрів вже на 22,2%.
Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у Facebook.
Варто зазначити, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко ґатунку екстра до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше.