«Україна — частина майбутнього Європи»

Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної федерації, описав основні виклики, з якими зіткнулося українське сільське господарство під час війни, журналісту шведського спеціалізованого аграрного медіа «ATL» Тадеушу Раві.

Попри виклики війни Павло Коваль бачить світле майбутнє для України, як ключового гравця у виробництві та торгівлі продуктами харчування, в Європі.

Ситуація для українського сільського господарства складна

«Виробництво зернових та олійних культур загалом скоротилося приблизно на 30% порівняно з довоєнним періодом. Ми тимчасово втратили сільське господарство на окупованих територіях та в смузі близько 20 км вздовж лінії фронту. Близько 240.000 чоловіків, які раніше працювали в сільському господарстві, були призвані до збройних сил, що спричиняє нестачу працівників у галузі», – повідомив ген. директор УАК.

Крім того, 2-2,5 млн га с.-г. угідь заміновані чи засмічені ВНП. Відновлення цієї території може зайняти десятиліття, каже експерт.

Галузь також недофінансована, що змушує фермерів скорочувати використання мін. добрив і пестицидів, що призводить до зниження врожайності.

«Середня врожайність пшениці в Україні цього року становила близько 4,5 тонни з гектара. Небагато для країни з найродючішим чорноземом у світі», – додає Коваль.

Позитивні аспекти

Однак, Павло Коваль швидко вказує на позитивні аспекти та тенденції в українському сільському господарстві.

«Виробництво зернових та олійних культур цього року, щоправда, трохи нижче, ніж минулого року. Причина – посуха в деяких частинах країни під час осінньої сівби 2024 року. Але все ж таки, ми експортуємо близько 50 млн тонн зерна протягом сезону на суму близько 25 млрд дол. Сільськогосподарська продукція є найважливішим експортним товаром країни, а це означає, що Україна має профіцит торгового балансу», – каже він.

Він також наголошує, що Україна є і залишатиметься в майбутньому одним із найбільших гравців у світовому виробництві та торгівлі агропродукцією.

«Головне, звичайно, що Одеський порт знову працює», – додав експерт.

Але постійні російські обстріли Одеси та її порту роблять експорт і судноплавство проблематичними, що, серед іншого, призводить до зростання страхових внесків.

Чудовий майбутній ресурс для Європи

Лише кілька років тому в Україні стало можливим купувати сільськогосподарські землі: 100 га для фіз. осіб і 10.000 га для компаній.

«Я за право власності та комерційної торгівлі сільськогосподарськими землями. Однак, війна порушила природний розвиток і, крім іншого, призвела до того, що бідніші ґрунти на безпечному Заході України коштуютю дорожче, ніж чорноземи у Центрі та Сході України, де існує більша невизначеність.

1 гектар бідного ґрунту зовсім поруч, у східній Польщі, сьогодні коштує 5000 євро, 1 гектар досить хорошого ґрунту на Заході України коштує 2500 євро, тоді як 1 гектар відмінного чорнозему поблизу Києва коштує 900 євро. Така ж тенденція стосується орендних платежів, які загалом вищі на Заході Україні», – констатує генеральний директор ВГО «УАК».

Павло Коваль зазначає, що Україна не є проблемою, а чудовим майбутнім ресурсом для Європи та ЄС.

«У воєнні роки спостерігалася певна турбулентність, коли йшлося про експорт українського зерна до ЄС, особливо коли чорноморські порти були окуповані чи заблоковані росіянами.

Деякі країни ЄС, що межують з Україною, скаржилися, що неконтрольований український експорт дестабілізує їхні зернові ринки», – розповідає Павло Коваль.

Однак, він вважає, що сьогодні ситуація майже повернулася до початкового балансу – більшість українського експорту виходить у світ через Чорне море, тоді як менша частина, переважно ріпак та соя, продається до ЄС, якому потрібні ці продукти.

Незалежно від того, чи стане Україна членом ЄС чи ні, країну слід вважати важливою та цінною частиною Європи, наголошує Павло Коваль.

«Ми за зелену угоду ЄС і за збалансоване, частково органічне, сільське господарство. Нам знадобляться лише певні перехідні правила, залежно від воєнної ситуації, але все це можна обговорити та знайти компроміс», – висловив думку генеральний директор УАК.

Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної федерації, не забарився подякувати Швеції за велику підтримку, не в останню чергу, коли йдеться про військову техніку.

«Ми всі знаємо про літаки "Saab JAS Gripen", протитанковий гранатомет "Carl Gustaf" та іншу шведську зброю. І ми вдячні за кожну крону від Швеції. Бо ми вже, на практиці, є східним флангом НАТО та Європи», – підсумував Павло Коваль.

ІЦ УАК за матеріалами ATL.nu