До 1 млн гектарів землі можуть залишитися необробленими у 2027 році — Мінагрополітики

Українські аграрії ризикують залишити близько 1 млн гектарів сільськогосподарських земель необробленими під час посівної кампанії 2027 року через дефіцит обігових коштів та обмеження експорту. Навіть збільшення перевезень альтернативними маршрутами на 10% може виявитися недостатнім для повноцінного фінансування польових робіт.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За словами міністра, одним із головних викликів для українського агросектору залишається обмежена можливість реалізації вирощеної продукції на зовнішніх ринках.

Через російські атаки та обмеження роботи чорноморських портів аграрні підприємства недоотримують експортну виручку. Це призводить до нестачі коштів на закупівлю насіння, добрив, пального та засобів захисту рослин.

Навіть за умови збільшення експорту через європейські шляхи солідарності приблизно на 10% частина господарств може не мати достатніх ресурсів для обробітку всіх доступних площ.

За поточним сценарієм близько 1 млн га земель можуть залишитися під паром.

Водночас ця цифра є оцінкою можливого скорочення посівних площ, а не вже ухваленим рішенням агровиробників.

У 2027 році українські аграрії, ймовірно, суттєво змінять структуру посівів.

За оцінками Мінагрополітики, найбільше ризикують скоротитися площі під кукурудзою. Частину земель виробники можуть перерозподілити на користь сої та соняшнику.

Попередні опитування свідчать, що окремі аграрії розглядають можливість скорочення площ під кукурудзою більш ніж удвічі. Площі під пшеницею можуть зменшитися приблизно на 17%, хоча загалом під культурою залишиться понад 4 млн га. Натомість посіви ріпаку, за попередніми оцінками, збережуться на нинішньому рівні або збільшаться на 3–5%. Також аграрії можуть засіяти близько 200 тис. га ярим ріпаком.

Остаточні рішення щодо структури весняної посівної значною мірою залежатимуть від ситуації з експортом та доступності фінансування.

За даними Міністерства аграрної політики, на початку 2026 року запас обігових коштів агровиробників становив у середньому близько $250 на гектар.

У масштабах приблизно 20 млн га, зайнятих основними зерновими та олійними культурами, це відповідало $5 млрд. Однак через обмеження експорту з другої половини липня фінансові резерви суттєво зменшилися.

Станом на 1 жовтня вони скоротилися до $100 на гектар, або приблизно $2 млрд загалом. Таким чином, за оцінкою міністерства, доступний фінансовий ресурс аграріїв зменшився на 60%.

За прогнозом відомства, рентабельність рослинництва за підсумками 2026 року буде близькою до нуля.

За розрахунками Мінагрополітики, мінімальна собівартість проведення весняної посівної кампанії становитиме приблизно 30 тис. грн на гектар. З урахуванням прогнозованої площі весняних посівів у 12–13 млн га загальна потреба аграріїв у фінансуванні може досягти 390 млрд грн. Забезпечити такий обсяг коштів виключно за рахунок державного бюджету неможливо. Тому одним із головних інструментів підтримки залишатиметься банківське кредитування, зокрема державна програма «Доступні кредити 5-7-9%».

За словами Тараса Висоцького, Світовий банк готовий підтримати механізм компенсації процентних ставок. Очікується, що фінансування обсягом $250 млн може допомогти залучити додаткові 80–100 млрд грн кредитних ресурсів. Проте навіть такого обсягу може бути недостатньо для покриття всіх потреб аграрного сектору.

Якщо ситуація з експортом не покращиться, українські виробники будуть змушені переходити на дешевші технології вирощування. За оцінками представників аграрної галузі, внесення добрив може скоротитися на 30–40%. Частина господарств також планує використовувати доступніший посівний матеріал і дешевші засоби захисту рослин.

ІЦ УАК за матеріалами bizagro