21 жовтня 2021 року в м. Тбілісі (Грузія) представники Міністерства аграрної політики та продовольства України взяли участь у черговому засіданні грузино-української Робочої групи з питань сільського господарства в рамках проведення Десятого засідання Спільної міжурядової грузино-української комісії з питань економічного співробітництва.
Традиційно обсяг переробки ріпаку в Україні відносно низький і становить не більше 12% від загальної пропозиції сировини на внутрішньому ринку. При цьому в сезоні-2021/22 обсяги і темпи переробки в Україні на тлі підвищеного попиту і високих цін на рапсове масло в світі не тільки перевищують показники попереднього сезону, а й стали максимальними для останніх 3 сезонів, лише трохи поступившись рекордним обсягам переробки в 2018 / 19 МР (-0,3%). Про це повідомляє аналітик ІА «АПК-Інформ» Світлана Киричок.
Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко повідомив під час робочого візиту на Одещину.
«Міністерство аграрної політики вперше за часів незалежності ініціювало програму підтримки аграріїв, які працюють на меліорованих землях та підтримку для вітчизняних компаній, що спеціалізуються на виробництві меліоративного обладнання. Сьогодні на власні очі переконався, наскільки якісно українські аграрії впроваджують у себе вітчизняні інноваційні технології зрошення, зокрема крапельне зрошення з повною автоматизацією всіх виробничих процесів та широкозахватні дощувальні машини для українських аграріїв. Ці новації дозволяють мінімізувати використання води та електроенергії, диференційовано подавати і воду, і добрива. Причому, вони не поступаються ні ізраїльським, ні американським компаніям, які є лідерами на ринку», – підкреслив Роман Лещенко.
За підсумками трьох кварталів 2021 року, виробництво молока усіх видів в Україні скоротилося на 6,1% та склало 6 млн 812,7 тис. т. З них 2 млн 79,9 тис. т або 30,5% було вироблено в промисловому секторі, про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.
Господарства населення забезпечили 4 млн 732,8 тис. т молока, що відповідає 69,5% всього молока виробленого в країні. Виробництво молока в промислових підприємствах за аналізований період було стабільним. Статистичні дані показали скорочення лише у 0,8%. Найбільше молока-сировини забезпечили господарства Полтавської (295,1 тис. т.;-1,8%), Черкаської (217,9 тис. т ; -5,7%) та Харківської (187 тис. т; +0,2%) областей.
Цього року Україна отримала рекордний врожай - лише ранніх зернових зібрано 46 млн тонн. Вперше в історії зібрано 33 млн тонн пшениці, що на 26 відсотків більше, ніж минулого року та перевищило попередні прогнози Мінагрополітики.
Внутрішня потреба споживання складає 7,5 млн тонн, з яких близько 5 млн тонн якісної пшениці. За умови формування оптимальних перехідних запасів можливості експорту оцінюються у розмірі 25,3 млн тонн.
Станом на 21 жовтня валовий збір зернових і зернобобових культур в Україні досяг 56,3 млн тонн, які були зібрані з 12,2 млн га (76% від прогнозу) при середній врожайності 46,2 ц/га. Про це повідомила прес-служба Мінагрополітики України.
"Лідером з намолоту зерна залишається Одеська область, де зібрано майже 4,5 млн тонн. Також понад 4 млн тонн зерна намолочено в Харківській (4,4 млн тонн) і Дніпропетровській (4,3 млн тонн) областях. Лідером з врожайності залишається Хмельницька область з показником 61,1 ц/га", - зазначили в міністерстві.
Експерти Strategie Grains збільшили у порівнянні з оцінками вересня прогноз виробництва кукурудзи в ЄС у 2021/22 МР на 2,6 млн т до 67,5 млн т (64,6 млн т у 2020/21 МР) завдяки кращій, ніж очікувалося, врожайності у Франції, Німеччині, Польщі, Румунії та Болгарії.
Спочатку темпи збирання кукурудзи значно поступалися середньорічним, особливо у західних та південно-східних країнах ЄС, проте наразі погодні умови в більшості країн сприяють проведенню польових робіт.
Держгеокадастр пропонує змінити алгоритм розрахунку Фондом держмайна України оціночної вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення для купівлі/продажу землі.
Зазначається, що ФДМУ запропонувало Держгеокадастру «з метою уникнення екстремальних значень показників оціночної вартості сільськогосподарських земель встановити мінімальне та максимальне значення оціночної вартості 1 га сільськогосподарських земель в розрізі сільськогосподарських угідь, які щороку оновлюватимуться за результатами аналізу показників моніторингу ринку земель (граничні значення, розраховані за даними загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, додаються).
Активізація діалогу на найвищому рівні та проведення Першого засідання Спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва сприятиме розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Пакистаном.
Про це зазначив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Ісламської Республіки Пакистан в Україні Ноелєм І. Хохаром.
Метою законопроекту є необхідність удосконалення ряду положень у нормативних актах, які ускладнюють проходження експертизи нових сортів рослин та їх державної реєстрації, що в результаті призводить до складного, непрогнозованого та довготривалого у часі процесу набуття прав на сорт, найшвидшого введення в обіг та доступу аграріїв до найновіших сортів/гібридів, оптимізації правового регулювання у сфері набуття прав на сорти рослин, поширення та комерціалізації сорту, лібералізації процесу обігу дослідних зразків насіння і садивного матеріалу.
Проектом Закону передбачається внести зміни до законів України: «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин».