Ціна на картоплю не має перевищувати 8 грн/кг, інакше український ринок заполонить імпорт.
Про це розповів президент Української асоціації виробників картоплі Денис Стаценко.
За його словами, низька ціна на початку сезону була спричинена «південним фактором»: перед збором ранньої картоплі у південних регіонах України йшли дощі, й коли вони припинилися, виробники одночасно взялися збирати урожай. Таким чином, вони створили тиск на ціну ранньої картоплі у серпні. Проте вже зараз ціна зросла.
Більшість українських фермерів, що вирощують цибулю, не мають обладнаних місць для її зберігання. Саме через це вони намагаються продати продукцію одразу після збору врожаю, або до початку перших морозів. У такі періоди пропозиція цибулі на ринку достатньо висока, а ціни низькі. До середини ж осені кількість цибулі українського виробництва на ринку зменшується, а ціни на продукт зростають.
На найбільшому гуртовому фермерському ринку країни у селі Великі Копані на Херсонщині лише за день ціни на жовту ріпчасту цибулю зросли на гривню – до 8 грн за кілограм. Велику цибулю взагалі подають по 10 – 11 грн за кілограм, решта овочів цього тижня практично не подорожчала.
Цього тижня нафтові котирування виросли до 7-річного максимуму, що стало додатковим чинником підтримки цін на рослинні олії, які вчора знову різко подорожчали.
Грудневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії вчора виросли на 2,5% до рекордних 5071 рінггитів/т або 1220 $/т, додавши за тиждень 4,4% на прогнозах збільшення попиту з боку біодизельної промисловості.
Слідом за ними грудневі ф’ючерси на соєву олію на біржі в Чикаго вчора також виросли на 3,8% до 1426 $/т, загалом за місяць додавши в ціні 16,7%. Їх підтримали підсумки тендеру в Єгипті.
До 2050 року потрібно вкласти €100 млрд в українську біоенергію, щоб замістити споживання Україною щороку 20 млрд кубометрів природнього газу. Про це повідомив голова правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України» Георгій Гелетуха.
«Ми обрахували потужний біоенергетичний проєкт на рівні країни. Щоб довести заміщення на рівні 20 млрд кубів газу, нам треба побудувати близько 50 тис. мегават потужностей для переробки біомаси в тепло. Близько 5 тис. мегават потужностей будуть виробляти електрику. Оціночна вартість такого будівництва, приблизно € 25 млрд до 2050 року – це кошти, які потрібно вкласти в цей сектор. Плюс до цього ще будуть операційні витрати, тобто буде споживатися місцеве паливо. В сумі це ще десь € 75 млрд. Тобто нам до 2050 року потрібно вкласти €100 млрд у біоенергію, щоб замістити споживання Україною щороку 20 млрд кубометрів природнього газу. Якщо порахуємо вартість закупленого приробнього газу за всі ці роки (до 2050 року), то отримаємо цифру – €100 млрд», — зазначив експерт.
Агропромхолдинг «Астарта-Київ» за III квартали 2021 року скоротив реалізацію соняшнику на 61% до 19,9 тис. тонн (III кварталу 2020 року — 51,1 тис. тонн).
За звітний період середня ціна соняшнику зросла на 20% — з 10 тис. грн/т до 12 тис. грн/т. Зазначимо, що продажі цукру скоротилися на 18% (до 204 тис. т), середні ціни на цукор в звітному періоді зросли на 73% до 17,6 тис./грн.
Сільгосптоваровиробники, які використовують зрошувані землі для виробництва сільськогосподарської продукції, отримають державну підтримку. Відповідну постанову №1070, яка передбачає порядок її надання, опубліковано на Урядовому порталі. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.
«Ми поступово, але впевнено рухаємося в напрямку проведення в Україні іригаційної реформи. Розвиток зрошуваного землеробства, а отже, і підтримка аграріїв, які працюють на меліорованих землях, наразі є основним пріоритетом Мінагрополітики», – зазначив Роман Лещенко.
Підвищення якості українського хліба та вирішення проблем, з якими стикаються його виробники. Це головні теми зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з головою ради об'єднання – генеральним директором «Укрхлібпрому» Олександром Васильченком, виконавчим директором Всеукраїнської асоціації пекарів Оленою Жуковою та головою ГС «Борошномели України» Родіоном Рибчинським.
Активний експортний попит на тлі зростання світових цін та обмеженої пропозиції з боку виробників призвели до зростання закупівельних цін на пшеницю в українських портах до 300 $/т.
Аграрії користуються відсутністю дощів, щоб якнайшвидше зібрати пізні культури та засіяти озимину, тому не мають часу для продажів пшениці, навіть за високими цінами. Після завершення збирання обсяг пропозицій, насамперед пшениці, виросте, особливо з огляду на зниження цін на кукурудзу під тиском збільшення пропозицій та падіння світових цін.
Компетентні органи України та Грузії погодили форму сертифіката на експорт з України м’яса, субпродуктів та інших продуктів птахівництва.
«Ми створюємо нові можливості для українських компаній заробляти за кордоном більше грошей. Це означає більше валютних надходжень до України, зміцнення гривні, сплачені до бюджету податки та нові робочі місця. Цього тижня українські компанії галузі птахівництва отримали нові можливості експорту до Грузії. Крок за кроком створюємо умови для міжнародної експансії українських товарів», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
В Україні скорочується кількість земель під органічним виробництвом. Хоча у порівнянні із 2017 роком зберігається тенденція до збільшення таких площ. Так, у 2017-му кількість задіяних під органічне виробництво земель становила 289 тис. га, то у 2020-му вона становила 462 тис. га.
Про це під час заходу «Експорт органічної продукції з України 2020: аналіз та тенденції» начальник відділу органічного виробництва та стандартів якості головного управління реалізації політики сільського розвитку Директорату сільського розвитку Мінекономіки Валентина Заєць.