Імпорт сої до ЄС із липня 2025 року скоротився до 6.46 млн т (-12% р/р). Ринок залишається концентрованим: США забезпечують 47.3%, Бразилія – 33%. Частка України зменшилась із 11.1% до 9.5% через логістичні ризики та конкуренцію з боку американської й бразильської сої.
Імпорт соєвого шроту знизився до 9.32 млн т (-10% р/р), основні постачальники – Бразилія (52.7%) та Аргентина (35.5%). Частка України зросла з 3.1% до 4.4% (410 тис. т), що свідчить про посилення позицій українських переробників.
Станом на 12 січня у 2025/26 МР Україна експортувала 16 млн 376 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 6 млн 426 тис. тонн або на 46,9% менше, ніж торік.
Станом на 12 січня експорт української пшениці становить 8 млн 115 тис. тонн, що на 1 млн 878 тис. тонн або на 27,2% менше, ніж торік.
Експорт ячменю становить 1 млн 321 тис. тонн – на 52% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Крім того, за кордон вивезли 0,2 тис. тонн жита.
Вільний експорт для України – це питання економічної стійкості держави та глобальної продовольчої безпеки. Тому у фокусі Мінекономіки – розширення торговельних можливостей через наближення українського АПК до вимог ЄС та збільшення квот. Про це зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
«Агросектор забезпечує до 60% валютної виручки. І будь-які затримки або його обмеження швидко позначаються як на українській економіці, так і на зовнішніх ринках. Саме тому фокус міністерства — двоколійний. Збільшення квот забезпечує ширший доступ до ринку, а перехід на європейські стандарти дає можливість системно користуватися цим доступом. Додатково цей курс закріплено в змінах до Угоди про асоціацію, ухвалених у жовтні», – відзначив Міністр.
Погода вкрай негативно впливає на формування врожайності українського соняшника другий сезон поспіль. Врожайність культури, за прогнозами аналітиків олійного ринку, впаде до рівня 2014 року.
Новий прогноз перекреслює попередні оцінки. Адже збільшення посівної площі соняшника у поточному маркетинговому році, що триває з липня 2025 по червень 2026 року, спочатку дозволяло малювати оптимістичний сценарій та очікувати збільшення врожаю.
Середньозважена ціна трьох ґатунків молока-сировини на 7 січня склала 15 грн/кг (без ПДВ), що на 80 коп. менше, ніж місяць тому.
Так, середня закупівельна ціна молока екстраґатунку знизилася на 80 коп., якщо порівняти з першою половиною грудня, ‒ до 15,2 грн/кг. Діапазон цін у господарствах варіювався від 14,3 до 15,5 грн/кг.
Вищий ґатунок на 7 січня в середньому коштував 14,8 грн/кг ‒ на 50 коп. менше, ніж місяць тому. Ціни на молоко цього ґатунку коливалися в межах 14-15,2 грн/кг.
Постачання волоських горіхів з України до Грузії за 11 місяців 2025 року фактично зупинилися.
До початку повномасштабної війни Україна входила до топ-3 найбільших постачальників цих горіхів до Грузії.
Загалом Грузія за цей період імпортувала 3056 т горіхів на $13,1 млн. Головними постачальниками стали Китай, який відвантажив 1807 т на $7,9 млн, і Узбекистан із показником 1042 т на $4,2 млн. Також закупівлі проводилися в Киргизстані, Чилі та Туреччині.
На тлі розмов про зростання цін у січні 2026 року з’явився рідкісний для українських споживачів сигнал — яйця подешевшали. Причому не абстрактно «десь на ринку», а цілком конкретно — на полицях супермаркетів, якими щодня користуються споживачі.
Йдеться насамперед про поштучні, нефасовані яйця, які для багатьох родин давно стали способом зекономити без втрати якості.
До прикладу, станом на 10 січня 2026 року в АТБ десяток нефасованих яєць коштує 47,80 грн, тобто 4,78 грн за штуку. Для порівняння:
У січні-листопаді 2025 року Україна закупила за кордоном 17,9 тис. тонн сала, свинячого жиру й жиру птиці – на 32,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому еквіваленті імпорт сягнув $20,7 млн, що на 23,2% більше, ніж за 11 місяців 2024 року.
Головними постачальниками сала, свинячого жиру й жиру птиці були Польща (66,8%), Німеччина (13,3%) та Іспанія (8,9%).
В Україні з початком 2026 року на ринку фуражної кукурудзи продовжується зростання цін. Впродовж останнього тижня вона подорожчала на понад 100 гривень.
Ціни зростають через те, що аграрії не достатньо аткивно пропонують свою продукцію на ринку. Однак не тільки з цієї причини вартість змінюється чи не щодня. Серед інших факторів можна виділити: