Український ринок сільськогосподарських культур зіткнувся з черговим різким падінням цін: протягом першої половини січня 2026 року вартість сої знизилася на 600 гривень за тонну, встановивши новий антирекорд для галузі.
Ще нещодавно ціни на сою дозволяли аграрним підприємствам планувати діяльність на найближче майбутнє. Однак ситуація кардинально змінилася: переробні заводи та експортери почали масово зменшувати свої закупівельні ціни. Така динаміка суттєво вплинула на фінансовий стан великих господарств. Зниження вартості з 18 300 до 17 700 гривень за тонну не є простою статистикою – для великих виробників це означає багатомільйонні втрати, на які наразі не передбачено жодних компенсацій.
Свіжий пакет даних від Міністерства сільського господарства США (USDA) зробив серію сюрпризів, особливо щодо врожаю кукурудзи 2025 року. Однак головним потрясінням став колосальний розрив між очікуваннями трейдерів та реальними цифрами відомства. Поки учасники ринку перетравлюють статистику, аналітики вказують на індикатори, які могли бути втрачені під час прогнозування підсумків сезону.
Рекордні показники виробництва та врожайностіУ звіті про виробництво сільськогосподарських культур (Crop Production) від 12 січня USDA підвищило прогноз виробництва кукурудзи в США на 2025 рік до 17,021 млрд бушелів за середньої врожайності 186,5 бушелів на акр.
Станом на 1 січня 2026 року збір врожаю сої майже завершено. Зібрано 2043,5 тис. га або 99% прогнозної площі (2062,8 тис. га). Поточна врожайність – 2,37 т/га. Урожай – 4852,8 тис. т.
Поточний прогноз УкрАгроКонсалт базується на дооцінці площі та врожайності:
З 2022 року відбулось розширення посівних площ сої, але у 2025/26 МР сільгоспвиробники втратили інтерес за рахунок низької ціни в попередньому сезоні.
У 2025/26 сезон ринок сої увійшов з 10%-им митом на експорт сої.
Озимі зернові культури в Україні перебувають у стані спокою, що є нормою. Сніговий покрив захищає посіви від вимерзання, але в центральних та південних регіонах його недостатньо.
Озимі, тобто зимуючі зернові культури в Україні наразі перебувають у стані спокою. Про те як на рослини впливають погодні умови, які спостерігаються цієї зими, і чи несуть критичної загрози для врожаю розповіла начальник відділу агрометеорології Тетяна Адаменко.
З настанням холодів озимі культури, які сіють восени, припинили активний розвиток. Це природний етап, необхідний для формування майбутнього врожаю. За словами фахівчині, нинішній стан посівів відповідає сезонній нормі.
Питання зрошення наразі вкрай актуальне — з огляду на кліматичні зміни, які спостерігаються останніми роками, та гостру проблему дефіциту вологи, спричинену як цими змінами, так і такими, наприклад, факторами, як руйнування дамби та знищення Каховської водосховища.
З 2021 року площа политих земель через війну скоротилась на 75% (2021 р. — 525 тис. га, 2024 р. — 137 тис. га).
Загальний обсяг шкоди для зрошення через воєнні дії становить $746 млн (з 24 лютого 2022 р. до 31 грудня 2024 р.). До того ж 80% систем зрошення в Україні застарілі та потребують оновлення.
Вантажообіг морських портів України на 2025 рік визначався на рівні 86,2 млн тонн. Фактичний результат склав 82,2 млн тонн, що становить 95,36% від плану, а прогнозний показник вантажообігу (81,769 млн тонн) виконано на 100,5%.
Про це повідомляє пресслужба АМПУ.
Ключовою основою вантажообігу у 2025 році залишалася аграрна продукція — 44,2 млн тонн, або 53,7% загального обсягу. Суттєве зростання продемонстрували контейнерні перевезення: за рік оброблено 215 748 TEU проти 129 902 TEU роком раніше.
Комітет з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації земельних відносин», реєстр. №14087.
Законопроєкт спрямований на розширення доступу до земельних ресурсів, цифровізацію процедур у земельній сфері, удосконалення механізмів конфіскації земельних ділянок, а також на підвищення прозорості та ефективності управління землями державної та комунальної власності.
Україна скоротила експорт молочних продуктів у грудні 2025 року на тлі сезонного спаду попиту на зовнішніх ринках, зниження світових цін та накопичення надлишкової пропозиції.
У грудні 2025 року Україна експортувала 10,38 тис. тонн молочних продуктів на суму 25,92 млн доларів. Порівняно з листопадом натуральні обсяги експорту скоротилися на 0,3%, а валютна виручка - на 6%. Водночас у річному вимірі експорт продемонстрував суттєве зростання: фізичні обсяги збільшилися на 44%, а грошова виручка - на 51%.
Загалом за підсумками січня–грудня 2025 року Україна поставила на зовнішні ринки 131,91 тис. тонн молочної продукції, що на 12% більше, ніж роком раніше. Експортна виручка за цей період зросла на 35% і становила 401,36 млн доларів.
Експорт соняшникової олії з України через порти після серії атак майже зупинився. В грудні росіяни розбили портові резервуари компанії Allseeds з олією в Південному та олійний завод Kernel в порту Чорноморськ. 5 січня – удар по олійному заводу Bunge в Дніпрі, який відомий як виробник олії "Олейна". 7 січня – чергова атака на олійну інфраструктуру в Південному та Чорноморську.
В Україні у 2026 році мито на експорт сої та ріпаку мають скоротити з 10% до 9%, що передбачено законом.
Закон №4536-IX про соєво-ріпакове 10% експортне мито почав діяти 4 вересня 2025 року. Згідно з документом, до 1 січня 2030 року ставка мита протягом 5 років щороку буде зменшуватися на 1%. Тобто у 2026 році вона становитиме 9%.
Слід зазначити, що аграрії та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільнені від сплати мита. Від соєво-ріпакових митних надходжень залежить наповнення спецфонду бюджету 2026 року із якого фінансуватимуть практично всі аграрні програми державної підтримки на 2026 рік.