Україна більш ніж удвічі скоротила експорт зернових та олійних культур. На це вплинули проблеми з чорноморською логістикою, обмежені можливості перевезень через кордони Євросоюзу та протести польських і румунських фермерів. На тлі скорочення українських поставок зросла й ціна зерна в Одесі: за оцінкою президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, від кінця серпня вона підвищилася приблизно на 90%.
Про це Козаченко розповів у коментарі «Комерсант Український».
Він наголосив, що наведені дані про експорт Росії та України не є повними: частина країн не розкриває, звідки закуповує зерно.
Чому Україна скоротила експорт зернаЗа словами Леоніда Козаченка, український експорт зернових та олійних культур скоротився більш ніж удвічі через проблеми з чорноморськими логістичними об’єктами. Це обмежило можливість відправляти продукцію морем.
«Ми знаємо, чому так сталося: заблоковано наші чорноморські логістичні об’єкти, і це зупинило постачання — експорт цієї продукції скоротився більш ніж удвічі», — сказав президент Української аграрної конфедерації.
Окремі судна продовжують проходити Чорноморським маршрутом, однак, за словами експерта, обсяги перевезень залишаються невеликими. За останній місяць кілька кораблів змогли вивезти з України менш ніж 200 тисяч тонн зерна.
«За останній місяць кілька кораблів пройшли Чорноморським маршрутом, але загальна кількість зернових, які вони змогли перевезти з України, — менше ніж 200 тисяч тонн», — зазначив Козаченко.
Він також заявив, що майже третина цих суден зазнала пошкоджень від військової агресіі з боку Росії.
«Майже третина цих кораблів була пошкоджена. Невідомо, чи третина зерна, яке вони перевозили, прибула до місця призначення», — сказав експерт.
Як скорочення експорту вплинуло на ціну зернаЗменшення українських поставок уже відчутне на світовому ринку, вважає Козаченко. Він пояснив, що скорочення пропозиції зерна з України позначилося на цінах.
За його даними, наприкінці серпня, на початку сезону, FOB-ціна зерна в Одесі становила приблизно 150–155 доларів за тонну. FOB — це ціна товару, завантаженого на судно в порту відправлення та оформленого для експорту.
«Зараз ця ціна перевищує 280 доларів. Тобто вона зросла майже вдвічі — приблизно на 90% після того, як Україну заблокували», — зазначив президент Української аграрної конфедерації.
Скільки зерна Україна вивезла від початку сезонуЗа оцінкою Козаченка, від початку сезону Україна експортувала приблизно 2 мільйони тонн кукурудзи та близько 3,5 мільйона тонн пшениці. Також країна вивозила невеликі обсяги ячменю та борошна.
«Ми зараз експортуємо мізерну кількість. Від початку сезону вивезли приблизно 2 мільйони тонн кукурудзи і близько 3,5 мільйона тонн пшениці. Трохи — ячменю та борошна», — розповів експерт.
Він наголосив, що нинішні обсяги істотно менші, ніж у цей самий період за умов, коли експортні коридори працювали без таких обмежень.
Довідка
У липні 2023 року припинила діяти Чорноморська зернова ініціатива за участю України, Росії, Туреччини та ООН: Росія заявила про вихід з угоди. Вона давала змогу експортувати українське зерно з чорноморських портів за узгодженим механізмом.
У серпні 2023 року Україна відкрила власний тимчасовий морський коридор для торговельних суден. Він став альтернативним маршрутом для експорту після припинення зернової ініціативи. За даними Єврокомісії, у березні 2026 року цим коридором вивезли близько 3,9 млн тонн зерна, олійних культур та пов’язаної продукції.
Однак у жовтні ситуація з морськими перевезеннями знову загострилася. Через російські обстріли український морський експорт зерна майже зупинився, а президент Володимир Зеленський звернувся до сусідніх держав із проханням пропускати українські вантажі через їхню територію.
Саме на тлі цих проблем загострилися суперечки щодо транзиту та доступу до логістичних маршрутів у країнах ЄС.
Чому зерно складно вивозити через ЄСЧастину українського зерна можна було б спрямовувати через сухопутні маршрути до Євросоюзу. За словами Козаченка, через кордони з ЄС Україна могла б перевозити приблизно на третину більше зерна, однак цьому заважають протести фермерів у Польщі та Румунії.
Експерт зазначив, що мотиви протестувальників у двох країнах різняться. Польські фермери, за його словами, не хочуть бачити українську продукцію на території ЄС навіть у транзиті. Вони побоюються, що зерно може залишитися на європейському ринку, хоча його везуть до іншої країни.
«Поляки не хочуть нас бачити з нашою продукцією на території Європейського Союзу — навіть у транзиті. Вони кажуть, що не можуть на сто відсотків контролювати, чи справді зерно прямує транзитом», — пояснив Козаченко.
Як приклад він навів сценарій, якого побоюються польські фермери: українське зерно нібито можуть доправити до порту в Гданську, завантажити на судно, а потім розвантажити в Німеччині. Козаченко назвав такі побоювання нелогічними з погляду витрат на перевезення.
«Це навіть не смішно, тому що так ніхто не може робити: тоді вся логістика забере прибуток. Ми веземо зерно в інші країни й місця, де його мають розвантажити, за межами Європейського Союзу. Але нас не хочуть слухати», — сказав він.
Чому протестують фермери в РумуніїСитуацію з румунськими фермерами Козаченко пояснив конкуренцією за логістичні маршрути та портові потужності. За його словами, Україна зарезервувала до кінця листопада всі термінали порту Констанца — основного порту Румунії, якими румунські компанії також користуються.
«Румунські фермери не проти того, щоб ми перевозили зерно через їхню територію і продавали його в інші країни. Але оскільки ми не допускаємо їх до тих морських логістичних маршрутів, якими вони самі користувалися і для експорту, і для імпорту, вони протестують», — заявив експерт.
Отже, за оцінкою Козаченка, суперечка навколо транзиту українського зерна через Румунію пов’язана не лише з самим перевезенням продукції, а й із доступом до морської логістики та портових терміналів.
Яку частку світового ринку пшениці займає РосіяТочно визначити частку російської пшениці на міжнародному ринку зараз складно, каже Козаченко. Причина — не всі країни відкрито повідомляють про закупівлі російської продукції.
За доступними офіційними даними, Росія наразі випередила Україну за обсягом експорту зерна приблизно на 1,2 мільйона тонн. Козаченко пов’язує це, зокрема, зі збільшенням поставок до Китаю. Для перевезення Росія використовує власні логістичні маршрути, зокрема залізницю.
«Зараз важко точно назвати цю цифру, тому що багато країн не анонсують, що купують цю продукцію в Росії. За офіційними даними, вони обійшли нас приблизно на 1 мільйон 200 тисяч тонн. Але я ще раз підкреслюю: достовірної цифри ми не знаємо, оскільки не всі відкривають ці дані», — підсумував президент Української аграрної конфедерації.
Отже, скорочення морських перевезень і труднощі з транзитом через ЄС обмежують можливості України експортувати зерно. Це вже позначилося на обсягах поставок і, за оцінкою Леоніда Козаченка, сприяло зростанню світових цін. Водночас Росія нарощує експорт, зокрема завдяки залізничним перевезенням до Китаю. Точне співвідношення поставок двох країн визначити складно, оскільки не всі імпортери розкривають дані про закупівлі.
ІЦ УАК за матеріалами komersant