Як угода між ЄС і Меркосур вплине на український експорт зерна та конкуренцію

Глобальне розширення Меркосур несе для українських експортерів зернових додаткові виклики, оскільки може обмежити можливості для експорту на азійські ринки та звузити кількість напрямків, де Україна конкурує, особливо на тлі вже високої конкуренції.

9 січня 2026 року Рада ЄС дала згоду на підписання угоди між Європейським Союзом та Меркосур із тимчасовим застосуванням торговельних положень. Остаточна ратифікація Угоди про партнерство ще потребує часу. На цей момент увага ринку прикута до можливих змін тарифної політики, які можуть вплинути на структуру товарних потоків та маржу в регіоні Чорного моря, Дунаю та Балканів.

Пшениця. Навіть враховуючи рекордний урожай пшениці в Аргентині у 2025 році (27,5 млн тонн, що на 46% більше, ніж у попередньому році), вплив Меркосур на ринок ЄС є обмеженим. Європейський Союз зберігає квоту на імпорт пшениці з цих країн на рівні 180 тис. тонн на рік, тому повної лібералізації не очікується.

Кукурудза. Для кукурудзи та сорго з Меркосур встановлено квоту на безмитний імпорт до ЄС у розмірі 1 млн тонн на рік, яка поступово збільшуватиметься протягом шести років рівними частинами по 166 600 тонн щорічно. Крім того, протягом 12 років ЄС може запроваджувати захисні механізми для захисту внутрішнього ринку.

Українська кукурудза зіштовхується з конкуренцією не лише через ціни, а й через логістичні ризики та питання надійності виконання контрактів. Імпортери з Іспанії та Італії не готові переплачувати за додаткові ризики, тому, у випадку проблем із портами України, можуть віддавати перевагу більш стабільним постачальникам із Південної Америки, США чи Канади. Це ж саме стосується й інших країн Чорноморського регіону, Дунаю та Балкан: при ускладненій логістиці покупці шукають менш ризиковані варіанти, навіть якщо вони дорожчі.

Цукор та етанол. Для України угода між ЄС і Меркосур може бути особливо чутливою у сегменті цукру та етанолу. Ці продукти мають політичне значення в ЄС, і змінені квоти можуть вплинути на прибутки виробників у Європі.

“Більший ризик для українських експортерів полягає в глобальному розширенні Меркосур, що зменшить український експорт на азійські ринки та опосередковано звузить напрямки українського експорту до тих, де вже існує жорстка конкуренція”.

Таким чином, угода між ЄС та Меркосур у 2026 році створює нові виклики для українських агроекспортерів, особливо у питаннях конкуренції, логістики та адаптації до змін квот і тарифних правил на ключових ринках.

ІЦ УАК за матеріалами agroreview