Врожай 2025: чи будемо з хлібом і гречкою

Цьогоріч площі під зерновими істотно скоротилися. Але не все так погано.

В Україні почали збирати озимі пшеницю, ячмінь, горох і ріпак, якими засіяно понад 6 млн га. Першими в поля вийшли сільгосппідприємства південних регіонів. Цього року нарівні з воєнними ризиками справжнім випробуванням для агросектору стала несприятлива погода. То якого врожаю чекати?

— У 18 областях намолочено вже понад 2,6 млн тонн зернових, і плюс озимий ріпак, — розповідає Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації. — У регіонах, де традиційно збирають найбільші врожаї зернових, цьогоріч ситуація невтішна. Причина — складні погодні, господарсько-фінансові умови, особливо у фермерів правобережжя Херсонщини, Миколаївщини й Одещини. Через посушливі осінь і зиму, весняні приморозки та загалом холодну весну врожайність більшості ранніх і навіть пізніх культур у південних областях буде меншою на 10-15%. Вищих урожаїв варто сподіватися на Черкащині, півночі Полтавщини, півдні Чернігівщини та Сумщини. Лідерами за врожайністю будуть Тернопільщина, Львівщина, Вінниччина, Хмельниччина. Хоча там засіяні площі незначні. Щодо пшениці, то плануємо зібрати до 22 млн тонн. 

— За нашими прогнозами, валовий збір зернових і зернобобових культур цього року очікується на рівні 53,4 млн тонн, що на 5,1% менше за торішні показники. А середня врожайність буде в межах 50,1 ц/ га, майже як торік, — додає Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, член-кореспондент НААН. — При цьому врожайність пшениці буде меншою на 7,8%, ячменю — на 7,1%. Збільшення продуктивності передбачається щодо гречки (на 1,5%) і жита (на 2%). 

— Чи вистачить нам нового врожаю, зокрема пшениці? 

● П. Коваль: 

— Україні на рік потрібно до 4 мільйонів тонн продовольчої пшениці. Тож матимемо змогу чималу частку (близько 15 мільйонів тонн) ще й експортувати. 

● О. Нечипоренко: 

— На початку повномасштабного вторгнення була проблема із забезпеченням гречкою. Але цьогоріч очікуємо, що власного виробництва цієї культури буде достатньо для внутрішнього споживання. 

— Хлібопекарі кажуть про брак житнього борошна. Яка ситуація з врожаєм жита? 

● П. Коваль: 

— До жнив Україна вже була змушена імпортувати житнє борошно. Чому? Бо жито в нас стало нерентабельною культурою, фермери відмовляються його сіяти. Хоч свого часу наша країна була лідером в Європі з його виробництва. Цьогоріч із житом ситуація загалом непогана. Врожайність там, де його висіяли, а це західні та північні регіони, прогнозується на 2-3% вищою проти минулого року. Тож мало б вистачити цього зерна на 2025/26 МР. Нині ж житнього борошна справді бракує. Тому й зростає вартість так званого соціального хліба на 1-1,3% щомісяця. 

— А на скільки загалом зменшилися посівні площі під зерновими та зернобобовими культурами через війну? 

● П. Коваль: 

— До повномасштабного вторгнення засівалося близько 28-29 мільйонів гектарів землі. На сьогодні в активному обробітку, залежно від динаміки лінії фронту, перебуває майже 22 мільйони гектарів. 

● О. Нечипоренко: 

— Скажімо, площі під пшеницею та кукурудзою скоротилися на 30% та 25% відповідно. Аграрії це певною мірою компенсують, нарощуючи врожайність культур, насамперед завдяки впровадженню інноваційних технологій обробітку полів.  

ІЦ УАК за матеріалами е-формату газети "Експрес"