Україна розпочне перемовини з ЄС щодо нових умов торгівлі зразу після скасування безмитного режиму – Тарас Качка

Міністерство економіки України вже цього тижня (після 1 червня) почне перемовини з Європейським Союзом щодо нових умов торгівлі після скасування з 6 червня пільгового (безмитного) режиму продажу української продукції в країни ЄС.

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на виступ заступника міністра економіки, торгового представника України Тараса Качки на форумі "Forbes Money" 30 травня.

За словами заступника міністра, перехід до нових умов торгівлі після 5 червня відбуватиметься плавно, без різких потрясінь для ринку.

Наразі Україна готує свої пропозиції, які мають влаштувати європейських партнерів.

"Певні модальності в нас є, вони влаштують європейських і наших фермерів", – переконує Тарас Качка.

Мова йде перш за все про перегляд квот на українську продукцію, які діяли із 2022 року в межах так званого "торгівельного безвізу" з ЄС.

Що означає скасування безмитного режиму торгівлі

5 червня завершується дія автономних торгівельних заходів (АТЗ) ЄС для України, які передбачали тимчасове скасування для низки українських товарів мит і квот при ввезенні їх у країни Європейського Союзу.

Після завершення дії автономних торгівельних заходів торгівельний режим між Україною та ЄС, імовірно, повернеться у межі, встановлені Угодою про асоціацію України з Європейським Союзом.

На думку генерального директора ВГО "Українська аграрна конфедерація" Павла Коваля, це означає, що:

• Безмитний доступ українських товарів на європейський ринок залишиться, але виключно в межах квот, встановлених до 2022 року.
• Поза квотами можуть діяти стандартні митні ставки ЄС.
• Квоти, ймовірно, будуть поділені на місячні обсяги (pro-rata), що ускладнить логістику і вплине на сезонні поставки.

На основі оприлюднених пропозицій Європейської Комісії та публікацій у медіа, під можливе відновлення квот потрапляють такі ключові позиції:

• Кукурудза – приблизно 650 тис. тонн/рік (під час АТЗ – понад 4,7 млн тонн).
• М’ясо птиці – близько 40 тис. тонн/рік (значно менше за фактичний експорт під час АТЗ).
• Мед – близько 36 тис. тонн/рік.
• Цукор – орієнтовно 40,7 тис. тонн (під час дії АТЗ – 109 тис. тонн).
• Оброблені томати – ~10 тис. тонн/рік.

Ці квоти істотно нижчі за фактичні обсяги експорту у період дії автономних торгівельних заходів, а їх дроблення на місяці може створити серйозні логістичні та цінові виклики.

"Варто підкреслити: жодне з цих рішень ще не набрало остаточної форми. Йдеться про проектні пропозиції, які можуть бути уточнені або переглянуті в рамках консультацій – у тому числі з боку України", – зазначає Павло Коваль.

Якщо зазначені обмеження будуть запроваджені, це означатиме суттєве скорочення торгівельного потенціалу українських аграріїв, попереджає співрозмовник Delo.ua. Тому критично важливо ініціювати перемовини в межах статті 29 Угоди про асоціацію України з ЄС – з метою або перегляду квот, або встановлення нового, адаптованого до воєнного контексту механізму, який міг би частково поєднувати логіку АТЗ із діючим правовим полем Угоди.

Чому скасовують торгівельний безвіз України з ЄС

13 травня 2024 року Рада ЄС продовжила тимчасові преференції для України в торгівлі ще на рік – до 5 червня 2025 року. Водночас передбачено механізм екстреного гальмування для чутливих товарів, зокрема меду, круп, кукурудзи, м'яса птиці, яєць, цукру, вівса, якщо імпорт перевищить встановлені обсяги.

Деякі сусідні країни не бажають розширювати доступ до ринку для України, яка є потужним сільськогосподарським виробником, побоюючись, що це завдасть шкоди їхнім фермерам і викличе обурення. 

Наразі Європейська комісія планує різко скоротити імпорт української агропродукції, а через нові умови торгівлі після завершення "економічного безвізу" український бюджет втратить 3,5 млрд євро.

Водночас 8 травня 2025 року Європарламент проголосував за продовження дії торгівельних преференцій для певних українських товарів – скасування мит і квот на залізо та сталь до червня 2028 року.

ІЦ УАК за матеріалами Delo.ua