Реальне зростання зарплат в агросекторі — лише 4-9%

Агрокомпанії цього року зробили те, що обіцяли: підвищили оплату праці навіть щедріше, ніж планували в грудні. Проте працівники цього майже не відчули, а знайти людей на дефіцитні позиції легше не стало. Причина ховається не в кадровій політиці, а в курсі гривні.

 За перше півріччя 2026 року 81 відсоток агрокомпаній уже переглянув оклади та розцінки: станом на червень зростання доходів у галузі становило від десяти до двадцяти відсотків. Про це свідчать результати дослідження ринку праці в агросекторі, проведеного компанією Agrohub, пише «Бізнес Цензор». У дослідженні взяли участь шістнадцять холдингів із сукупним земельним банком 2,2 мільйона гектарів — представники рослинництва, тваринництва та елеваторів.

Найдинамічніше зарплати переглядали саме там, де найгостріший кадровий голод: агрономам, інженерам, трактористам і водіям. Показово, що ринок навіть перевершив власні очікування — ще в грудні більшість компаній, які планували перегляд, орієнтувалися на скромніший діапазон у десять-пʼятнадцять відсотків.

Попри це бажаного ефекту підвищення не дало, і причина суто арифметична. Девальвація гривні частково знівелювала номінальний приріст: у доларовому еквіваленті реальне зростання доходів персоналу станом на червень оцінюють лише в чотири-девʼять відсотків проти номінальних десяти-двадцяти.

Іншими словами, компанії справді наростили витрати на персонал, але купівельна спроможність працівника піднялася ледь вище рівня, який компенсує курсові втрати. Для людини за кермом трактора це означає, що обіцяної надбавки вона фактично не відчула — а отже, і мотивація лишатися чи змінювати роботу від цього майже не змінилася. Саме тому підвищення, яке на папері виглядає солідним, не розвʼязало проблему пошуку кадрів.

Головний висновок дослідження стосується не цифр, а горизонту: нестача персоналу закріпилася як довгострокова характеристика ринку, з якою компаніям доведеться працювати ще роками. Тобто це вже не наслідок окремого шоку, що мине сам собою, а нова норма, під яку доводиться перебудовувати процеси.

Тому бізнес шукає обхідні шляхи. Компанії паралельно інвестують у перекваліфікацію персоналу та автоматизацію, щоб зменшити залежність від дефіцитних позицій, — нові кадри при цьому потребують внутрішнього перенавчання, тобто господарство фактично бере на себе функцію професійної підготовки. А от практика залучення іноземних працівників, про яку в галузі говорять уже кілька років, лишається одиничною й майже не застосовується.

Що бізнес не вважає питання закритим, видно з планів на найближчі місяці: у другому півріччі додатковий перегляд доходів готують сорок відсотків компаній. Тобто підвищення, яке вже відбулося, у самій галузі достатнім не вважають.

Для середніх господарств це означає непросту перспективу. Конкурувати з холдингами зарплатою вони здебільшого не можуть, тим паче що навіть у холдингів гроші спрацювали лише частково. Отже, грати доведеться на інших полях — умовах праці, графіку, житлі, навчанні власних людей і техніці, яка вимагає менше операторів.

ІЦ УАК за матеріалами agro-business