Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики, зокрема пов’язані зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися. За таких умов, щоб зберегти привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та сталу тенденцію зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики, НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови.

Інфляція знижується, однак фундаментальний ціновий тиск залишається стійким, а очікування не демонструють ознак сталого поліпшення

Споживча інфляція сповільнилася до 11,9% р/р у вересні. За оцінками НБУ, така тенденція тривала й у жовтні. Хоча темпи зростання споживчих цін сповільнилися з випередженням липневого прогнозу НБУ, це передусім зумовлювалося розширенням пропозиції овочів завдяки ліпшим, ніж торік, урожаям.

Натомість базова інфляція знижувалася помірнішим темпом (до 11,0% р/р у вересні). Фундаментальний ціновий тиск залишався стійким, зокрема через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. У результаті темпи зростання цін на низку компонентів базової інфляції знижувалися повільно (оброблені продукти харчування) або не знижувалися взагалі (послуги).

Інфляційні очікування більшості груп респондентів протягом останнього кварталу не поліпшилися (за винятком банків). Хоча очікування фінансових аналітиків були відносно близькими до прогнозів НБУ, очікування інших груп респондентів залишилися підвищеними. Увага домогосподарств до теми інфляції зросла, про що свідчила статистка пошукових запитів в інтернеті.

Монетарна політика НБУ спрямована на зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики

Сповільненню інфляції сприятимуть перенесення на споживчі ціни ефектів від цьогорічних врожаїв овочів і зернових, подальше нарощування врожаїв, яке припускається прогнозом НБУ, та заходи монетарної політики, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку. На прогнозному горизонті також очікується часткове зменшення дисбалансів на ринку праці, яке позначиться на сповільненні темпів зростання реальних зарплат і, відповідно, послабленні тиску на витрати підприємств.

Водночас сповільнення інфляції стримуватимуть додаткові витрати підприємств на забезпечення безперебійної роботи в умовах енергодефіциту та високі темпи підвищення адміністративно регульованих цін. За прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 9,2% у 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% наприкінці 2027 року.

Зростання економіки триває, однак його темпи залишатимуться стриманими через наслідки війни

У ІІІ кварталі 2025 року зростання економіки, за оцінками НБУ, пожвавилося завдяки активізації жнив ранніх культур, стійкому споживчому попиту та ліпшій ситуації в енергосекторі, яка зберігалася до кінця вересня. Очікуване збільшення бюджетних стимулів наприкінці року підтримає подальше відновлення. Проте енергодефіцит, зумовлений останніми руйнуваннями інфраструктури та газодобувних потужностей, разом зі збереженням дефіциту робочої сили суттєво обмежуватимуть ділову активність. З огляду на це НБУ переглянув прогноз зростання економіки у 2025 році до 1,9%.

У наступні роки очікується помірне пришвидшення економічного зростання за рахунок нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови та оборонний комплекс. Позитивний вплив на інвестиційну активність матиме також подальша євроінтеграція України та поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування, що, зокрема, відображатиметься у стабілізації ситуації в енергосекторі та розвороті негативної міграційної динаміки. Ураховуючи зазначені чинники, НБУ прогнозує зростання реального ВВП України на 2% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році.

Обсяги міжнародної допомоги залишаються достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів

Міжнародна підтримка України зберігається. У серпні – жовтні отримано понад 13 млрд дол. США зовнішнього фінансування. До кінця року очікується надходження ще майже 15 млрд дол. США.

До оновленого прогнозу НБУ закладене припущення про збереження в наступні роки стійкого й достатнього міжнародного фінансування, насамперед за рахунок репараційної позики на основі знерухомлених російських активів. Це дасть змогу і надалі фінансувати бюджетний дефіцит з неемісійних джерел та зберігати міжнародні резерви на адекватному рівні, достатньому для підтримання стійкості валютного ринку.

Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку

Війна триває. Упродовж останніх місяців зросла інтенсивність обстрілів та руйнувань енергетичної інфраструктури, логістики та виробництв. Це вже знайшло відображення в перегляді прогнозних показників та посилило ризики більшого тиску на ціни й подальшого зниження економічного потенціалу.

Підвищилися також інші ризики, пов’язані з війною, зокрема:

• виникнення додаткових бюджетних видатків на підтримання обороноздатності й відбудову;
• недостатність та/або неритмічність зовнішнього фінансування в наступні роки;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці, передусім через збереження високих безпекових ризиків.

Крім того, актуальним залишається ризик менш сприятливих зовнішніх умов та/або підвищеної волатильності на глобальних товарних і фінансових ринках на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації.

Водночас зберігається ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв. Вони пов’язані передусім із посиленням військової та фінансової підтримки партнерів і зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.

Монетарні умови надалі забезпечували привабливість гривневих активів, хоча імпульс послабився. Водночас вони не перешкоджали розвитку кредитування

З моменту попереднього засідання ставки за строковими гривневими депозитами та ОВДП залишалися відносно незмінними, тоді як інфляційні очікування населення маржинально погіршилися, зокрема на тлі ускладнення безпекової ситуації. Це позначилося на динаміці обсягів строкових заощаджень у гривні, які хоч і продовжували зростати, але нижчими темпами, ніж раніше.

Водночас обсяги гривневих кредитів бізнесу та населення надалі зростали високими темпами: більше 30% у річному вимірі. Крім того, як свідчать опитування, банки відзначають зростання попиту бізнесу на кредити та послаблення кредитних стандартів як у попередні місяці, так і на наступний квартал.

НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку і привабливість заощаджень у гривні та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики

Ураховуючи посилення проінфляційних ризиків, збереження облікової ставки на незмінному рівні за поточних умов є доцільним. Це дасть змогу підтримати попит на гривневі інструменти для заощаджень, зберегти контрольованість інфляційних очікувань та стійкість валютного ринку, що важливо для досягнення цінової стабільності.

Базовий сценарій жовтневого макропрогнозу НБУ передбачає, що зниження облікової ставки розпочнеться в І кварталі 2026 року. У разі реалізації та/або посилення ризиків для цінової динаміки, зокрема суттєвішого фундаментального інфляційного тиску, НБУ буде готовий відтермінувати зниження облікової ставки. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для переходу до циклу пом’якшення процентної політики.

Повну версію жовтневого макроекономічного прогнозу буде оприлюднено в Інфляційному звіті 30 жовтня 2025 року.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 3 листопада 2025 року.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 11 грудня 2025 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

ІЦ УАК за матеріалами НБУ