ГМО в Україні залишаються під забороною

Питання генетично модифікованих організмів (ГМО) в українському агросекторі викликає широкий спектр оцінок — від захоплення технологіями до побоювань за здоров’я населення

Перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький ще раз підтвердив офіційну позицію держави: наразі в Україні немає жодної офіційно дозволеної до промислового вирощування ГМО‑культури. Це означає, що будь‑які спроби застосування модифікованих сортів у масовому виробництві не мають правового підґрунтя.

Попри стрімкий розвиток ГМО‑технологій у світі, українське законодавство зберігає консервативний підхід. Рішення не запроваджувати промислове вирощування модифікованих культур пов’язане з орієнтацією на європейські ринки, які виставляють суворі вимоги до якості та чистоти продукції. Будь‑яка фоновна домішка генетично модифікованих компонентів може суттєво ускладнити доступ української сільгосппродукції на цю частину ринку.

Висоцький наголосив на важливості жорсткого контролю за насіннєвим фондом і посівами: якщо фермер ризикне, «якщо фермер вирішить на свій страх і ризик засіяти поле «чудо-зерном» з лабораторії, він ризикує не лише врожаєм, а й величезними штрафами». Оскільки офіційної реєстрації таких сортів в Україні немає, їх використання автоматично виводить господарство поза правове поле та тягне за собою адміністративні і фінансові наслідки.

У дискусіях прихильники ГМО відзначають їхню підвищену стійкість до шкідників і посухи, що здається привабливим за умов кліматичних змін. Однак для країни, яка позиціонує себе як надійний постачальник сільгосппродукції в Європу, репутаційні ризики поки що переважають можливі економічні вигоди. Україна залишає за собою курс на органічне землеробство й традиційну селекцію, котрі дедалі більше цінуються на світовому ринку.

Міністерство продовжує посилювати механізми моніторингу, щоб запобігти потраплянню контрабандного насіння на українські чорноземи. Система перевірок стає більш технологічною: лабораторії починають виявляти генетичні модифікації навіть у переробленій продукції, що важливо для збереження довіри міжнародних партнерів, які купують українське зерно, олію та сою.

За оцінкою профільного відомства, розвиток агросектору можливий через впровадження інновацій, що не змінюють природну структуру рослин. Сучасні добрива, точне землеробство, використання дронів і цифрових сервісів уже дають відчутні результати без генетичного втручання. Збереження полів «вільними від ГМО» влада розглядає також як елемент державної безпеки та довгострокової експортної конкурентоспроможності.

У підсумку на сьогодні політика України щодо ГМО залишається обережною: пріоритет віддано контролю, сертифікації та традиційним методам селекції, щоб захистити репутацію та обсяги експорту на регіональні та світові ринки.

ІЦ УАК за матеріалами agroweek