Українські експортери не використовують понад 90% можливостей постачати вітчизняну продукцію до Китаю. Таку цифру озвучив Руслан Осипенко, директор Китайської Торгової Асоціації (ССА), під час дискусії, організованої УАК.
"Доля українського експорту у сегменті імпорту в Китаї менша, ніж 0,16%. Тобто ми не постачаємо навіть 1% своєї продукції в Китай. Це свідчить про те, які можливості мають українські виробники. За підрахунками китайської сторони, наші експортери використовують свої можливості по постачанню продукції на китайський ринок десь на 7,5%. Тобто ми не використовуємо ще більше 90% свого потенціалу", - пояснює Руслан Осипенко.
За його словами, є три варіанти, як українська компанія може налагодити продаж своєї продукції до Китаю.
Перший - звернутися до МінАП, заявити про себе міжурядовій комісії. Другий варіант - міжрегіональне співробітництво.
"Провінції у Китаї – це 40-70 млн людей. Тому рекомендація виходити спочатку на одну провінцію і встановлювати там зв’язки. Наприклад, Харківська область має свої представництва в кількох провінціях Китаю. Завдяки цьому українські виробники отримали вихід на китайський ринок", - говорить Руслан Осипенко.
І третій інструмент – переговори B2B.
До речі, вимогливість китайських споживачів до якості продуктів постійно зростає. Також змінюються продуктові вподобання китайців.
"Наприклад, якщо раніше Китай не споживав каву, сьогодні до кав’ярень черги. Соки, овочі, фрукти – те, що відноситься до здорового харчування, користується великим попитом. За підрахунками експертів, ринок еко-продуктів у Китаї до 2023 року збільшиться до $150 млрд", - наводить приклад директор Китайської Торгової Асоціації.
Нагадаємо, українські аграрії поділилися досвідом експорту в Азію під час круглого столу, організованого Українською аграрною конфедерацією.
ІЦ УАК.