Ціни на рослинні масла продовжили зростання після виходу липневого звіту USDA, оскільки аналітики очікували більш істотного збільшення прогнозів виробництва в 2021/22 МР.
Експерти Мінсільгоспу США збільшили свій прогноз світового виробництва рослинних олій на 0,79 млн т до 216,96 млн т, що на 8,9 млн т більше, ніж у минулому сезоні, завдяки зростанню світового виробництва соняшникової олії на 0,64 млн т до 21,79 млн т порівняно з попереднім прогнозом. Аналітики очікували також збільшення прогнозу виробництва і пальмової олії, але експерти USDA навіть трохи знизили прогноз виробництва.
У липневому балансі також збільшені прогнози світового споживання та імпорту рослинних олій. В результаті чого кінцеві запаси рослинних олій практично не змінилися і становлять 22,47 млн т проти 22,55 млн т в минулому сезоні і будуть на найнижчому рівні з 2010/11 МР.
Прогноз світового врожаю соняшнику в 2021/22 МР збільшений на 2,07 млн т до 56,99 млн т в порівнянні з попередньою оцінкою, і на 7,3 млн т перевищить рівень минулого сезону. Зростання площ сівби в Росії призведе до зростання врожаю соняшнику на 2 млн т до 16,5 млн т, а виробництво соняшникової олії зросте на 0,5 млн т до 5,99 млн т. (5,141 млн т в 2020/21мг).
Для України експерти USDA залишили без змін попередній прогноз по врожаю соняшнику на рівні 16,7 млн т. однак аналітики знизили оцінку виробництва соняшникової олії з 6,99 млн т до 6,71 млн т (5,934 млн т в 2020/21мг).
Наприкінці минулого тижня середня ціна на буряк від виробників зросла до 11,3 грн за кілограм ( з урахуванням ПДВ). У липні минулого року ціна була набагато нижчою. За рік котирування зросли на 90%.
Зростання ціни на буряк триває. З минулого місяця продукт подорожчав на 33%, а з минулого тижня – на 26%. Варто зазначити, що залежно від області, ціни на буряк можуть досить помітно варіюватись. Так, найдешевша вартість буряка у західних регіонах – у середньому 8,5 грн за кілограм.
За період вересень-червень 2020/21 МР експорт сої з України скоротився на 45% в порівнянні з показником за аналогічний період попереднього сезону і, склав лише 1,4 млн тонн, що є мінімальним показником із 2014/15 МР. Примітно, що падіння відвантажень до мінімальних показників за багаторічний період відбулося практично за всіма основними напрямками. Зокрема, до Туреччини – до 544 тис. тонн (-34%), Європи – до 412 тис. тонн (-37%), Білорусі – до 266 тис. тонн (-20%) і Єгипту – до 104 тис. тонн (-76%).
«Основною причиною зниження відвантажень української сої на зовнішні ринки стало скорочення її виробництва в 2020 р. і, як результат, обмежена пропозиція та висока конкуренція між експортерами і переробниками. Важливу роль у цьому відіграло і те, що переробники пропонували за сою з доставкою на завод ціни набагато вищі, ніж трейдери з доставкою до портів України», - заявила керівник відділу зернових і олійних ринків ІА «АПК-Інформ» Анна Танська.
Експерт зазначила, що ціни попиту переробників на сою протягом минулої частини сезону в середньому на 100 USD/т перевищували ціни трейдерів у портах. При цьому якщо спред між цінами на початку сезону становив близько 30-60 USD/т, то в кінці квітня – на початку червня різниця доходила до 100-180 USD/т.
Україна та Європейський Союз уклали Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та відповідну дорожню карту заходів. Документ підписали Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Віце-президент Європейської Комісії Марош Шефчовіч 13 липня під час Конференції високого рівня щодо стратегічного партнерства між ЄС та Україною у сфері критичної сировини.
«Започатковуючи стратегічне партнерство з ЄС у сфері критичної сировини та акумуляторів, яке буде закріплено у Меморандумі про взаєморозуміння та дорожній карті заходів, ми домовляємося об’єднувати наші зусилля та діяти з ЄС згуртованіше для розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес можливостей та робочих місць», — зазначив Прем’єр-міністр.
13 липня 2021 року, в Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулося 17 Засідання Німецько-Українського аграрного комітету. Міністр агрополітики Роман Лещенко привітав учасників Німецько-Українського аграрного комітету з відновленням їхньої роботи.
Міністр наголосив, що нинішнє засідання відбувається вже за нових змін в аграрному секторі України. З 1 липня в нашій державі запрацював ринок землі.
«Ми ліквідували несправедливість до українського аграрія, яка існувала понад 100 років на наших теренах. Це велика, історична зміна, яка закладає ґрунтовні основи зростання українського аграрного сектору. Тому ми вдячні нашим партнерам, які готові ділитися досвідом, співпрацювати в локалізації виробництва, разом інвестувати у розвиток українського аграрного сектору», - зазначив Роман Лещенко.
Аналітики USDA у своєму липневому звіті дещо знизили прогноз світового виробництва пшениці в 2021/22 МР – до 792,4 млн тонн порівняно з 794,4 млн тонн за червневим прогнозом, що, тим не менш, перевищує показник у сезоні-2020/21 (775,8 млн тонн).
Як уточнюється, експерти провели знижувальне коригування виробництва зернової для США – до 47,5 млн тонн проти 51,6 млн тонн за попереднім прогнозом, що також поступається показнику в 2020/21 МР (49,7 млн тонн), а також для Росії – до 85 (86; 85,3) млн тонн і Канади – до 31,5 (32; 35,2) млн тонн. У той же час, прогноз був підвищений для Австралії – до 28,5 (27; 33) млн тонн, Пакистану – до 27 (26; 24,9) млн тонн, ЄС – до 138,2 (137,5; 125,9) млн тонн і України – до 30 (29,5; 25,4) млн тонн.
До кінця першої декади липня озимі зернові культури в Україні перебували у фазах «молочно-воскова стиглість», а в південних областях – у фазі «повна стиглість». Кількість зерен у колосі в середньому становить 22-58 шт., з них відсоток щуплих – 8-16 шт., маса 1000 зерен знаходиться в межах 46-65 г. Про це йдеться в аналітичній довідці, підготовленій фахівцями Національної академії аграрних наук України. «Стан посівів озимих зернових добрий і задовільний», - підкреслили вчені.
Разом із тим, зазначається, що у зв'язку з несприятливими погодними умовами деякі господарства південних областей змушені були припиняти збирання озимих культур.
«Зливи та сильний вітер зумовили локальне вилягання посівів у багатьох областях України, а на півдні також місцями фіксувалося вимокання та поява підгону посівів озимих і ранніх зернових культур, а також ураження їх грибковими хворобами та шкідниками. Це може негативно позначитися на процесі наливу зерна і, як наслідок, – його врожайності», - додали в НААН.
У липневому балансу попиту і пропозиції (WASDE) експерти Мінсільгоспу США збільшили в порівнянні з оцінками червня прогноз загального світового виробництва олійних культур в 2021/22 МГ на 2,55 млн т до рекордних 635,41 млн т проти 600,2 млн т в цьому сезоні, в основному завдяки підвищенню оцінок врожаю соняшнику в Росії на 2 млн т.
У той час як прогнози виробництва ріпаку та сої залишилися практично без змін, а запаси сої навіть зросли.
У світовому балансі на 2020/21 МР прогноз виробництва сої знижений в порівнянні з червневим прогнозом на 0,5 млн т до 363,57 млн т (339 млн т в 2019/20 МР), а споживання залишилися на рівні 368,9 млн т, але зважаючи на зниження прогнозу експорту сої з Бразилії та Аргентини на 3 і 2,65 млн т, а також зниження імпорту в Китай на 2 млн т, прогноз кінцевих запасів сої на кінець 2020/21мг підвищений на 3,49 млн т до 91,49 млн т, проти очікувань аналітиків близько 87,6 млн т.
Впродовж 2022-2024 років Міністерство агрополітики планує розшитири підтримку малих та середніх сільгосптоваровиробників.
Про це під час круглого столу «Сільський розвиток в контексті земельної реформи та децентралізації» розповів міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.
За його словами, в Україні після старту ринку землі було укладено більше 500 земельних угод. Але ажіотажу щодо купівлю-продажу землі не відбувається.
Міністр наголосив, що українцям не варто поспішати із продажем своїх ділянок. Їх краще або обробляти самотужки, або здавати в оренду. За його словами, українці не поспішають продавати землю, адже бачать динаміку зростання орендної плати та власне вартості ділянок.
Роман Лещенко також повідомив, що наразі більше 3 тисяч нотаріусів вже мають доступ до Державного земельного кадастру.
На його переконання, у найближчі півроку буде проведена робота з напрацювання правозастосовчої практики та ухвалення підзаконних актів до законів щодо функціонування ринку землі.
АСТАРТА продовжує виробництво цукру з імпортованого тростинного цукру-сирцю. Друга партія продукції, в рамках законтрактованих раніше 60 тис. тонн, вже надходить на Яреськівський цукровий завод.
На сьогодні підприємство вийшло на продуктивність 820 тонн/добу, а випущена продукція відповідає високій категорії якості.
Як раніше зазначав засновник та генеральний директор агропромхолдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик «…Компанія почала переробку цукру-сирцю для створення резервного об’єму цукру, забезпечення продовольчої безпеки та стабілізації ціни на продукцію в Україні на фоні їх прогнозованого зростання на світовому ринку у середньостроковій перспективі…»