Через глобальне потепління змінюються українські реалії. Щоб не ризикувати врожаєм та не втрачати прибутків, фермери вимушені переходити на адаптивні культури. Тепер в українських степах можна зустріти поля кунжуту, чуфи, артишоку, шафрану або сорго.
Глобальне потепління і зміни клімату змушують звертати увагу землеробів на нетрадиційні культури. Вчені виводять засохостійкі сорти, а фермери адаптують нові культури, які потребують менше вологи.
Кунжут, арахіс,чуфа, чіа, кіноа – фермери приглядаються до нішевих культур Середньої Азії та Америки, які на півдні України почуваються комфортно.
"Сьогодні можна стверджувати, що в Україні створено ринкові умови для ведення бізнесу, і ми посилюємо наш ринковий підхід до ведення бізнесу з фокусом на глобальні ринки. Для цього ми будуємо маркетингові відносини з кінцевими споживачами, розвиваємо взаємовигідну співпрацю з нашими стейкхолдерами та клієнтами, з бізнес-партнерами, щоб українські продукти були максимально конкурентноздатними на світових ринках, розвиваємо напрям глибокої переробки продукції та органічного виробництва, посилюємо напрям товарного трейдингу", - зазначає комерційний директор агропромхолдингу АСТАРТА Вячеслав Колосветов.
Уряд, депутатів та аграріїв закликали зробити висновки з нинішньої газової кризи і стимулювати розвиток біогазу та стимулювати розвиток органічних добрив. Про це розповівнародний депутат, секретар аграрного комітету Іван Чайківський. «Сьогодні органіка стає серйозною альтернативою хімічним добривам. А для цього уряду та аграріям слід обличчям повернутися до тваринництва. Колись в кожному господарстві була велика рогата худоба. Це дозволяло агрокомпаніям удобрювати щороку близько 25% всього земельного фонду органікою від ВРХ, тобто кожен гектар у господарстві раз на 4 роки був під органікою», – пояснює нардеп. А другий напрямок для стимулювання – виробництво біогазу.
Уряд за останній рік не зміг домогтися спрощення доступу українських товарів до державних закупівель ЄС в рамках перегляду Угоди про Асоціацію України з Євросоюзом. Таке рішення знаходиться в стадії підготовки. Про це повідомила Ольга Стефанішина, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
«Ми почали переговори про взаємний доступ на ринок. Європейська сторона визнала, що наше законодавство відповідає європейському. У листопаді готується засідання торгового комітету, це рішення готується. При цьому, ця проблема не пов'язана з локалізацією», — розповіла Стефанішина.
Приклад компанії щодо відродження українських внутрішніх водних шляхів, суднобудування і судноплавства, створення власного сучасного флоту наразі почали переймати інші вітчизняні підприємства різних галузей. Наразі країна поступово нарощує обсяги річкових перевезень, і хоча поки переважно вантажних, та є надія і на відродження пасажирських. Зростання водогосподарського комплексу України має відчутний мультиплікаційний ефект, даючи поштовх для розвитку інших галузей економіки, постійно створюючи нові робочі місця і забезпечуючи бюджетні надходження. Такому розвиткові мала би сприяти належна законодавча база в державі, натомість чинні закони швидше покликані зруйнувати не лише українського суднобудівника і судноплавця, а й несуть загрозу людям, довкіллю і суверенітету країни. Про колізії в законодавстві та про те, як від них убезпечитись, ми говоримо з заступником генерального директора по взаємодії з органами влади ТОВ СП «НІБУЛОН» Михайлом Різаком.
У звіті Global Dairy Quarterly Q3 2021 Rabobank повідомляє, що на сьогоднішній день попит на молочні продукти виявився стійким до всіх, крім самих строгих, форм ізоляції, обумовлених пандемією.
Регіонально збої попиту будуть як і раніше відбуватися і невизначеність залишається, але ймовірність великих глобальних змін попиту невелика. Проте, у Південно-Східній Азії на ринках, що розвиваються, умови локдаунів часто бувають суворими і навіть екстремальними, і, оскільки в цьому році очікується менша державна допомога, економічні наслідки можуть проявитися в довгостроковій перспективі.
Згідно з даними Науково-практичного центру Цукробурякового виробництва (НПЦ Цукробурякового виробництва), сезон переробки планує проводити 33 цукрових заводи. Станом на 21 жовтня сезон виробництва солодкого продукту розпочали 31 цукровий завод. Вироблено на звітну дату понад 560 тис. тонн цукру з цукрових буряків, у 2020 році на звітну дату було вироблено близько 280 тис. тонн цукру.
Можна припустити, що підприємства у 2021 році хочуть максимально переробити цукровий буряк в теплу пору року, для мінімізації витрат газу та інших видів палива.
Ягідний бізнес в Україні активно розвивається. Виробники встановлюють холодильне обладнання для зберігання та заморозки та нарощують обсяги експорту. Цього місяця перші партії замороженої малини з України було експортовано до США та Канади. Наразі є перспективи відкриття нових експортних ринків і для лохини українського виробництва.
АТ «Аграрний фонд» може використовуватися державою для збереження стратегічних запасів, оскільки підприємство демонструє стабільну роботу та позитивні фінансові результати. Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр України Олексій Любченко.
«Загалом систему держрезерву умовно можна поділити на три частини: зернові й продовольство, нафтовий хаб і холодильники. Ми маємо спочатку подивитися, що нам треба з цього всього. Може, нам простіше бронювати якісь неубуваючі залишки… Зерно можна брати в ДП «Аграрний фонд», яке нормально працює під управлінням Міністерства економіки. Воно працює, вантажить, сушить зерно, обертає», – заявив Любченко.
Традиційно обсяг переробки ріпаку в Україні є відносно низьким і становить не більше 12% від загальної пропозиції сировини на внутрішньому ринку. При цьому в сезоні 2021/22 обсяги та темпи переробки в країні, на тлі підвищеного попиту і високих цін на ріпакову олію в світі, не тільки перевищують показники попереднього сезону, але і стали максимальними для останніх 3 сезонів, лише незначно поступившись рекордним обсягам переробки в 2018/19 МР (-0,3%).