Леонід Козаченко: Агросектор вистоїть, попри заміновані поля, дефіцит добрив та логістичні блокади

Президент УАК Леонід Козаченко в ефірі "Українського радіо" проаналізував виклики, з якими стикаються вітчизняні фермери під час цьогорічних весняно-польових робіт. В інтерв'ю він розповів про вплив замінованих територій на загальний урожай, труднощі експорту через європейські квоти та протести на кордонах, а також поділився прогнозами щодо цін на продукти та забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки.

• Леоніде Петровичу, на п'ятому році повномасштабної війни наскільки українські аграрії адаптувалися до роботи? Скільки площ зараз не обробляється через замінування чи близькість до фронту і в яких умовах фермери входять у новий сезон?

Леонід Козаченко: З 34 мільйонів гектарів сільгоспугідь, які ми активно використовували раніше, понад 5 мільйонів наразі взагалі не обробляються. Частина з них залишається на окупованій території, частина замінована або забруднена, ще частина знаходиться безпосередньо в зоні бойових дій. Це призвело до серйозних втрат: якщо до повномасштабного вторгнення ми мали історичний рекорд і збирали 108 мільйонів тонн зернових та олійних, то минулого року цей показник склав 73 мільйони тонн. Тобто ми маємо падіння практично на 40 мільйонів тонн.

Проте, незважаючи на ці колосальні втрати, ми тримаємось. Україна впевнено входить у п'ятірку найбільших світових експортерів цієї продукції, і майже 60% усього українського експорту забезпечує саме сільське господарство. Наша галузь і надалі залишатиметься основним стабілізатором економіки держави.

• Зараз у магазинах можна побачити багато польської продукції, яка часто є дешевшою за вітчизняну. Як нашим виробникам конкурувати в таких умовах, враховуючи ще й недружню політику польських фермерів на кордонах?

Леонід Козаченко: З Польщею в аграрному напрямку зараз дійсно дуже складні відносини, попри нашу вдячність їй за військову підтримку Україні. Польські фермери блокують перевезення нашої продукції не лише на свій ринок, а й транзитом до інших країн Європи та світу. Я особисто брав участь у зустрічах з їхнім урядом, переконувати їх надзвичайно важко.

Через таку політику сусідів та рішення Європейського Союзу повернутися до квотування, обсяг нашого аграрного експорту до Європи впав утричі порівняно з 2023 роком, коли туди спрямовувалося майже 80% нашої продукції. Крім того, Румунія запровадила жорстке ліцензування. Через ці бюрократичні перепони наші найбільші виробники цукру вже пів року не можуть експортувати туди свою продукцію.

Щодо цінової конкуренції всередині України — варто розуміти, що європейські фермери отримують величезні дотації. Майже 40% усього бюджету Євросоюзу йде на підтримку аграріїв, а польський уряд раніше ще й додатково дотував експорт своєї продукції до нас. Українські фермери не мають таких фінансових вливань, а їхні витрати на виробництво постійно зростають. Тому зараз, на жаль, багато планованих інвестицій у вітчизняне тваринництво та переробку зупинилися.

• Які ключові фактори визначають хід цьогорічної весняної посівної? Наскільки критичним є питання цін на пальне та добрива?

Леонід Козаченко: Дефіцит мінеральних добрив та зростання цін на пальне — це величезна проблема. Затрати фермерів виросли на 18-20%. Рентабельність вирощування зернових культур сьогодні, на жаль, іде в мінус. Аміачна селітра коштує понад 30 тисяч гривень за тонну, карбамід — понад 40 тисяч. Лише азотних добрив нам не вистачає близько 300 тисяч тонн, а комплексних — понад пів мільйона тонн. До війни ми виробляли майже половину від своєї потреби, зараз власне виробництво ще більше скоротилося.

Також на нас тиснуть глобальні процеси: загострення конфлікту за участю Ірану та перекриття логістичних маршрутів у Червоному морі змушують кораблі йти в обхід Африки. Це суттєво здорожчує логістику і б'є по кишені наших фермерів. Державна підтримка є, але в нинішніх умовах її обсягів об'єктивно недостатньо.

• Останнім часом у суспільстві виникає занепокоєння щодо цін на гречку та її можливого дефіциту. Чого нам очікувати на внутрішньому ринку продовольства?

Леонід Козаченко: Загрози для внутрішньої продовольчої безпеки немає жодної. Ситуація з гречкою має цілком логічне пояснення: Україна навчила майже весь світ споживати цю культуру, і глобальний попит на неї зріс. Водночас через війну ми дещо зменшили обсяги її вирощування. Але панікувати не потрібно. Аграрії посіють гречку, і цей тимчасовий ринковий дефіцит зникне.

Загалом, внутрішній ринок буде на сто відсотків забезпечений продовольством, голоду не буде. Єдине болюче питання — це ціна. З огляду на всі складнощі, про які ми говорили (вартість добрив, пального, логістика), продукти можуть дещо подорожчати. Але експерти сходяться на думці, що зростання не перевищить 15-20%. Аграрний сектор — це становий хребет нашої економіки, він вистоїть, і ми здолаємо всі ці випробування.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо [2]