Баржі на Дунаї через мілину везуть третину вантажу, хоча перевалка зросла до 1,5 млн т

Судно, яке ще навесні брало повний трюм зерна, тепер відходить від причалу напівпорожнім. Рівень води впав, а черга до морського каналу не меншає. Річкові порти стали головними воротами для агроекспорту. Але їхні можливості впираються в межі, які від портовиків не залежать.

Порти Дунайського кластера – Рені, Ізмаїл і Усть-Дунайськ – у липні – вересні обробляли в середньому майже 1,5 млн т вантажів на місяць проти 560 тис. т у першому півріччі, повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник під час години запитань до уряду, передає Укрінформ. Річка перебрала частину вантажопотоку портів Великої Одеси, роботу яких паралізували атаки в Чорному морі.

За розрахунками редакції, приріст на Дунаї становить близько 940 тис. т на місяць – приблизно шосту частину того, що до липня щомісяця перевантажувала Велика Одеса, а саме 6 млн т. Усі три дунайські порти разом нині обробляють лише чверть колишнього одеського обсягу.

Решту вантажів везуть суходолом. Експорт через західні прикордонні переходи, зокрема зернових, за словами міністра, зріс більш ніж учетверо проти середнього місяця 2025 року. Скільки коштує цей маршрут, показують ціни: ріпак із постачанням в Чопі наприкінці жовтня оцінювали на 65 $/т дорожче, ніж у порту, тоді як тижнем раніше різниця становила 40 $/т, свідчать тижневі індекси SPIKE BROKERS.

Збільшити перевалку ще більше заважає сама річка.

«Ми сьогодні в такій ситуації, що дунайські порти зіткнулися із сезонним падінням рівня води в Дунаї. Наразі він катастрофічно низький. Наприклад, ті баржі, які можуть взяти 2–2,5 тисячі тонн зерна, ми зараз завантажуємо максимум на 750–800 тонн»,

– розповідав в ексклюзивному коментарі Укрінформу директор Ізмаїльського морського торгівельного порту Віталій Нікула.

Друге вузьке місце – Сулінський канал, через який судна з Чорного моря заходять до українських портів на Дунаї. Він пропускає судна з осадкою до 7 м, а нічної проводки там поки немає. «Ми сподіваємося, що найближчим часом запрацює нічна проводка. Це дозволить нам збільшити вантажообіг і опрацювати більше вантажів як на експорт, так і на імпорт», – додає Нікула.

ІЦ УАК за матеріалами agro-business