© Українська аграрна конфедерація, 2006-2026.
При використанні матеріалів сайту посилання на УАК обов'язкове.
Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації, в інтерв’ю програмі «По суті» пояснив: Україна зазвичай виробляє вдесятеро більше соняшникової олії, ніж споживає. Пошкодження переробних заводів загрожує насамперед експортній виручці.
— Чи вистачить соняшникової олії українським споживачам?
— Найближчим часом дефіциту не очікую. В Україні споживають 400–450 тис. тонн соняшникової олії на рік. Цього маркетингового року ми розраховуємо виробити близько 4,5 млн тонн. Бажано було б експортувати приблизно 90% цього обсягу.
Крім великих олійноекстракційних заводів, в Україні працюють малі й середні підприємства. Вони розташовані в різних регіонах, тому російськими ударами складно зупинити всю переробку.
В окремих торговельних мережах можливі затримки з постачанням олії певних марок і невелике підвищення цін. Це залежить і від покупців. Закуповувати олію про запас немає потреби: ажіотаж може підштовхнути ціни вгору.
— Скільки валютної виручки Україна ризикує недоотримати?
— Олія та інші продукти переробки, зокрема шрот і макуха, приносять Україні значні валютні надходження. Втрати можуть сягати сотень мільйонів доларів. Візьмімо для прикладу ціну олії в порту — 1150–1200 доларів за тонну. Навіть за ціни 1000 доларів скорочення експорту на кілька мільйонів тонн означало б уже мільярди доларів недоотриманої виручки.
Поки що експорт триває. Ми відстаємо від темпів попередніх років, але про зупинку постачання не йдеться.
— Чи доведеться експортувати насіння соняшнику замість олії?
— Загалом українські заводи можуть переробити більше олійних культур, ніж вирощують наші аграрії. Це стосується не лише соняшнику, а й сої, ріпаку та олійного льону.
Вивозити насіння можна, але тоді постають ті самі проблеми з перевезенням, що й для пшениці, кукурудзи чи ячменю. Вигідніше переробляти сировину в Україні: перевозити доводиться менше, а тонна готової продукції коштує дорожче. Для порівняння: тонна ячменю — 150–170 доларів, а тонна олії — близько 1200.
— Чи може Росія витіснити Україну з традиційних ринків збуту?
— На ринку зерна це вже частково сталося. У країнах Перської затоки та Північної Африки, зокрема в Єгипті, ми втратили частину ринку. Частину зерна, яке раніше постачала Україна, ці країни тепер купують у Росії.
Але російські експортери теж мають труднощі з відвантаженням через чорноморські порти, зокрема Новоросійськ і Сочі. Частину вантажів спрямовують на північ, аж до Мурманська, а це здорожчує перевезення. Україні важливо розширювати власні експортні коридори, щоб і надалі постачати зерно нашим покупцям.
ІЦ УАК за матеріалами По суті [2] [ефір з 10:10]
Посилання:
[1] https://agroconf.org/category/rubrika/novini/novini-uak
[2] http://ttps://www.youtube.com/watch?v=86RdBM6Fsr0&list=PLBsr2l1mVMgFy9huUxrW80IX-d6Xm5H5j&index=1