Опубліковано на Українська аграрна конфедерація (https://agroconf.org)

Головна > Павло Коваль: зупинка олійних заводів загрожує доходам аграріїв

Новини УАК [1]
16.11.2026

Павло Коваль: зупинка олійних заводів загрожує доходам аграріїв

16.11.2026

Генеральний директор УАК Павло Коваль в інтерв’ю Українському радіо розповів про запаси олії та наслідки зупинки заводів через російські атаки.

Запаси олії та доходи аграріїв — Чи може олія зникнути з магазинів?

— Підстав для загального дефіциту немає. Україна виробляє приблизно вдесятеро більше соняшникової олії, ніж споживає, а в окремі роки — в 11–12 разів більше. Для внутрішнього ринку потрібно до 450 тисяч тонн на рік. Торік виробили близько 4,5 мільйона тонн, із яких приблизно 4 мільйони експортували.

«Кернел» призупинив переробку, але відвантажує олію із запасів. Є й інші виробники. У магазинах можливі затримки з окремими марками, однак це не привід закуповувати олію про запас.

Вереснева погода дещо зменшила врожай соняшнику. Водночас обсяги сировини загалом зіставні з попереднім роком, і я не очікую суттєвого відхилення від середніх обсягів виробництва олії.

— Що зупинка заводів означає для фермерів?

— Вони можуть втратити важливий канал збуту. Переробку призупинив не лише «Кернел», а й «Вілмар», «Королівський смак» та інші підприємства, які закуповують насіння олійних культур. Не кожне мале чи середнє господарство може самостійно сформувати експортну партію пшениці або кукурудзи. Продаж насіння переробникам допомагав підтримувати господарство за складної логістики, навіть якщо ціни не завжди влаштовували. Тривалий простій заводів загрожує доходам аграріїв, зайнятості та сімейним бюджетам. Для громад і держави це також ризик втрати податків, а в разі зупинки експорту — валютних надходжень.

— Чи можуть заводи зупинятися, щоб знизити закупівельні ціни?

— Якщо підприємство не може купувати дороге насіння, воно може переглянути ціну й без зупинки виробництва. Аварійна зупинка та повторний запуск складного обладнання дорого коштують. Навіщо завдавати собі цих збитків? До таких припущень потрібно ставитися критично: Росія воює й на інформаційному фронті та може використовувати кампанії з дискредитації підприємств.

Захист і відновлення переробки — Чи допоможе підприємствам власна ППО?

— Це один із можливих способів захисту. Законодавство дозволяє мати приватну ППО, і бізнес уже долучається до цього. Проте можливості підприємств залежать від їхніх ресурсів і доступної техніки.

Захист від балістичних ракет — складніше завдання. Просто купити Patriot на ринку неможливо: потрібні участь держави та домовленості на міждержавному рівні. Компанії вже підтримують мобільні вогневі групи, допомагають з обладнанням і фінансують засоби захисту, зокрема автоматизовані турелі зі штучним інтелектом. Водночас елеватори, склади та заводи часто розташовані далеко один від одного. Прикрити всю мережу об’єктів складно, навіть коли власники мають кошти й працюють над захистом.

— Чи можуть роботи замінити людей на заводах?

— Частину операцій уже автоматизовано. Є сучасні цехи, де майже немає людей. Але на окремих ділянках, наприклад під час приймання насіння, працівники поки що потрібні. Повна автоматизація потребуватиме часу та зміни технологій.

Олійний завод працює за безперервним циклом. Під час тривоги не завжди можна просто залишити робоче місце: спершу потрібно безпечно зупинити процес, а це технологічно складно. Йдеться про життя людей, які можуть потрапити під удар. Саме тому захист працівників є однією з причин тимчасової зупинки підприємств.

— Від чого залежить відновлення переробки?

— Від можливості відремонтувати обладнання, ліквідувати наслідки атак і забезпечити безпеку та енергопостачання. Усі ці проблеми доводиться вирішувати одночасно.

Після ударів у Миколаївській області олія виливалася на цілі гектари. Постраждали підприємства на Дніпропетровщині, а на Полтавщині було зруйновано й зупинено переробний завод іншої компанії. Деякі виробництва не працюють уже близько пів року.

Втрати продукції почалися ще з березня–квітня. Переробник закуповує насіння, виробляє олію, має її продати й розрахуватися за сировину. Коли запаси знищують на складі, підприємство втрачає і продукцію, і можливість отримати за неї кошти.

Експорт олії та шроту — Як ринок відреагує на зупинку українських заводів?

— Трейдери шукатимуть можливості замістити поставки. Частка «Кернел» — 10% світового експорту саме соняшникової олії. А вона становить близько десятої частини ринку всіх рослинних олій.

У 2022 році світ уже адаптувався до скорочення українського експорту, частково замінивши соняшникову олію ріпаковою, пальмовою, соєвою та іншими видами.

Мені надходила інформація про подорожчання ф’ючерсів на соняшникову олію на окремих біржах приблизно на 65 доларів за тонну. На мою думку, це також реакція на ситуацію з постачанням через Чорне море.

— Чи може росія витіснити Україну з експортних ринків?

— Вона намагатиметься це робити. росія є значним експортером зернових, олійних культур і соняшникової олії та використовує продовольство для тиску на країни, які залежать від імпорту. Проте чорноморські маршрути важливі й для неї. Виробництво соняшнику та олії зосереджене на півдні росії — у Приазов’ї, Ростовській області, Ставропольському та Краснодарському краях. Перехід на залізничну логістику складний і для російських експортерів.

Україна також має можливості впливати на ситуацію на цьому напрямку й змушена відповідати асиметрично. У російського аграрного сектору теж є проблеми.

— Наскільки український експорт залежить від морських маршрутів?

— Закриття глибоководних портів свого часу стало критичним. Довелося спрямовувати олію та шроти на залізницю, автомобільні перевезення і дунайські маршрути. Можливості експорту різко скоротилися.

Залізницею олію постачали до Європи й до повномасштабної війни, зокрема для подальшого транзиту. Держава також запроваджувала пріоритет для потягів із цистернами з олією. Однак вимушена зміна маршрутів і перебої з поставками створюють ризик втрати традиційних ринків — в Індії, інших азійських країнах та Європі.

— Які наслідки для тваринництва?

— Разом з олією заводи виробляють соняшниковий шрот — білковий корм для птахівництва, свинарства та скотарства. Після зупинки переробки важливо розуміти, які запаси шроту залишилися й на який час їх вистачить.Переповнені шротом склади також ускладнюють роботу заводів. Тому обидва продукти — і олію, і шрот — потрібно регулярно відвантажувати.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо [2]

 

Розробка сайту ІЦ "Електронні вісті"

© Українська аграрна конфедерація, 2006-2026.
При використанні матеріалів сайту посилання на УАК обов'язкове.

 
bigmir)net
'+oBM_STAT.hosts+'
'+oBM_STAT.hits+'

 
'); } //--> '); //--> bigmir)net TOP 100
(function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){ (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o), m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m) })(window,document,'script','https://www.google-analytics.com/analytics.js','ga'); ga('create', 'UA-87796853-1', 'auto'); ga('send', 'pageview');

Джерело URL: https://agroconf.org/content/pavlo-koval-zupinka-oliynih-zavodiv-zagrozhuie-dohodam-agrariyiv

Посилання:
[1] https://agroconf.org/category/rubrika/novini/novini-uak
[2] https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=5333969