До 170 кг азоту з гною на гектар: Рада підтримала законопроєкт про нові вимоги для аграріїв

В Україні пропонують обмежити щорічне внесення гною в нітратно-вразливих зонах до 170 кг азоту на гектар, включно з гноєм, який тварини залишають під час випасання. Норму містить законопроєкт №11486 [2] про захист вод від забруднення із сільськогосподарських джерел, який Верховна Рада 9 листопада підтримала [3] в першому читанні.

Для таких зон передбачені обов’язкові програми дій: періоди заборони внесення окремих добрив, вимоги до зберігання гною та обмеження внесення добрив з урахуванням ґрунтів, клімату, сівозміни й потреб культур в азоті.

Місткості для гною мають перевищувати обсяг, необхідний на весь період заборони його внесення. Виняток — господарства, які можуть безпечно для довкілля утилізувати надлишок.

До нітратно-вразливих зон відноситимуть землі, стік із яких потрапляє у забруднені поверхневі або підземні води. Відомості про них вноситимуть до Державного земельного кадастру. Водночас програму дій можуть затвердити для всієї України — тоді окремих зон не визначатимуть.

Контроль передбачатиме огляд місць зберігання гною та перевірку записів про строки й обсяги внесення азотовмісних добрив. За невиконання або несвоєчасне виконання заходів програми пропонують штраф у розмірі п’яти мінімальних зарплат.

Документ має імплементувати Нітратну директиву ЄС. Однак Головне науково-експертне управління Верховної Ради вважає норму 170 кг азоту на гектар недостатньо обґрунтованою: за його висновком, директива допускає за певних умов до 210 кг протягом перших чотирьох років. Експерти також вказали на відсутність розрахунків додаткових бюджетних витрат і неузгодженість контрольних повноважень.

За поданою редакцією, основні положення закону мають набрати чинності через рік після опублікування, а заходи програм дій — бути реалізовані протягом чотирьох років після їх затвердження.

Крім того, парламент підтримав за основу законопроєкт №15058-д [4] щодо регулювання агропродовольчого сектору. Він передбачає створення держреєстру харчових добавок, ароматизаторів та ензимів, посилення фітосанітарного моніторингу й удосконалення правил видачі паспортів рослин.

Документ також змінює правила контролю кормів і співіснування ГМ-культур із традиційними та органічними, а частину нових вимог до обігу ветеринарних препаратів пропонує відтермінувати.

Обидва законопроєкти пройшли лише перше читання, тому їхні положення ще можуть змінитися.

ІЦ УАК за матеріалами latifundist [5]