Держпідтримка аграріїв за правилами ЄС: Єврокомісія чекає виплатну агенцію та реєстр полів

Оцінки Брюсселя звучать сухо, але за кожною стоять конкретні вимоги. Цього року аграрну частину звіту Україна склала краще, ніж торік. Проте частина домашнього завдання досі не виконана. І саме від неї залежить, як фермери отримуватимуть підтримку за європейськими правилами.

Розділ «Сільське господарство та розвиток сільських територій» отримав оцінку «добрий прогрес», а рівень підготовки в ньому визначено як «певний», ідеться у звіті Європейської комісії про Україну за 2026 рік, оприлюдненому 4 листопада в межах пакета розширення ЄС. За даними уряду, цей розділ також увійшов до дев'яти, у яких рівень підготовки України покращився.

Головною підставою для позитивної оцінки в Брюсселі називають закон про підтримку в аграрному секторі. Він створює правову основу для виплатної агенції, інтегрованої системи адміністрування та контролю (IACS) і мережі даних про сталість ферм (FSDN) – інструментів, через які в ЄС розподіляють виплати Спільної аграрної політики. Україна також продовжувала виконувати стратегію розвитку сільського господарства до 2030 року й запустила пілотні проєкти системи ідентифікації земельних ділянок (LPIS).

Водночас торішні рекомендації Єврокомісії з цього розділу виконано лише частково, і більшість із них лишається актуальною. На наступний рік ЄС чекає, що Україна ухвалить підзаконні акти до нового закону та забезпечить виплатну агенцію достатніми ресурсами. Також треба прискорити створення FSDN та IACS, як передбачає План України, та зробити розподіл підтримки адреснішим: на основі надійних даних, посиленого контролю та прозорості, зокрема через Державний аграрний реєстр.

Розділ про безпечність харчових продуктів, ветеринарну та фітосанітарну політику отримав оцінки «помірна підготовка» й «певний прогрес». Серед здобутків – зміни до закону про ветеринарну медицину й добробут тварин та ширше використання європейської системи контролю торгівлі TRACES. Від України чекають наближення законодавства щодо добробуту тварин, кормів, засобів захисту рослин, ГМО та офіційного контролю, посилення лабораторій і баз даних, а також реформування Держпродспоживслужби.

У розділі про рибальство Єврокомісія також відзначила певний прогрес, зокрема запуск електронної системи e-Fish.

ІЦ УАК за матеріалами Агробізнес Сьогодні [2]