Блокада 2.0: як функціонуватиме зерновий експорт без портів Одеси

Росіяни значно інтенсифікували ракетні атаки на морську портову інфраструктуру України, зробивши її фактично непридатною для використання.

За перші два тижні липня було завдано 23 удари по портах Одеси та Чорноморська, загинула 21 людина, понад 30 було поранено. Для порівняння, за весь 2024 рік за даними ДП «Адміністрація морських портів України» було зафіксовано 36 атак на порти з використанням ракет та ударних безпілотників, у 2025 році – 96 таких атак. Поточні потужності з перевалки товарів внаслідок руйнувань скоротилися на третину та складають зараз 4 млн. тонн.

Крім атак безпосередньо на об'єкти портової інфраструктури, сталося близько двох десятків ударів по торгових судах в українській чорноморській акваторії.

В результаті заходи кораблів за агропродукцією до українських портів спочатку впали до 3-4 суден на добу, а потім і зовсім зупинилися. За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, рішення ухвалили самі власники суден через зростання воєнних ризиків, тоді як Україна жодних обмежень на роботу морського коридору не запроваджувала.

Негативний вплив мають не лише безпосередньо атаки, а й режим повітряної тривоги, оскільки під час нього відвантаження зупиняються. Це формує черги та затримки, особливо критичною була ситуація в порту «Чорноморськ» – внутрішні перевізники останніми днями відмовлялися везти вантажі у цьому напрямку.

Через неможливість ритмічного експорту термінали заморозили прийом зерна, а компанія Maersk (глобальний контейнерний перевізник) заявила про скасування морських рейсів до українських портів через посилення російських ударів по портовій інфраструктурі. «У фідерного оператора немає можливості продовжувати надання сервісу в Україну через Чорноморський рибний порт. У зв'язку з цим наш сервіс через Чорноморський рибний порт тимчасово припиняється до подальшого повідомлення», – сказали в компанії.

А сільгоспвиробникам профільне міністерство рекомендувало утриматися від «швидких продажів» зерна.

Україна звернулася із проханням про скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН 27 липня. «Ми закликаємо всі держави, особливо ті, які постраждали, негайно вимагати від росії припинити атаки на свободу судноплавства в Чорному морі», – заявив т. в. о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, назвавши дії росії «навмисним економічним і гуманітарним терором».

Частка сільськогосподарського експорту у структурі зовнішньої торгівлі України становить 56%. До 90% постачання агропродукції здійснюється через морські глибоководні порти. Таким чином блокування цього каналу несе ризики як для аграрної галузі, так і для всієї економіки, аналогічні тим, що склалися в 2022 році.

Різниця в тому,  що з одного богу, зараз Україна не спирається на беззастережну підтримку європейських партнерів, а зовнішні ринки більш підготовлені до тимчасового вибуття одного з ключових постачальників агропродукції.

З іншого боку, на внутрішньому ринку, порівняно з блокадою чотирирічної давності, значно збільшилися обсяги потужностей зі зберігання зерна – у них можна акумулювати два врожаї одночасно.

Кризу посилює те, що проблеми з логістикою різко зросли в період активного збирання врожаю зернових культур, яких вже намолочено 5,5 млн. тонн, і пікового навантаження на перевалку. Серпень та вересень традиційний період з рекордним обсягом експорту: до вторгнення росії щомісячний обсяг перевалки міг сягати 6 млн тонн.

Цього сезону проблему додатково ускладнюють ще й через високі – близькі до рекордних – перехідні залишки зерна минулого врожаю. На кінець 2025/2026 маркетингового року вони становлять близько 11,3 млн. тонн, з яких близько 4 млн тонн пшениці, 5,7 млн тонн кукурудзи та понад 1 млн тонн ячменю.

Вони були сформовані як через проблеми з експортною та внутрішньою логістикою, так і через усвідомлене гальмування продажів фермерами в очікуванні найкращої ціни. Парадоксально, що можливість не поспішати сільгоспвиробники отримали завдяки широкій доступності кредитів за програмою «5-7-9», які дозволили не форсувати  продаж урожаю для залучення оборотних коштів.

Альтернативні шляхи експорту українського зерна в умовах тимчасово вибулих морських портів добре відомі і відпрацьовані у 2022 році. Це залізниця у напрямку західних кордонів і Дунайські порти у напрямку глибоководного порту Констанца. Сумарно, це може забезпечити Україні 3 млн. тонн експорту на місяць – у співвідношенні 2 млн. тонн і 1 млн. тонн порти/залізниця відповідно.

3 млн т зерна – це максимум, який складно досяжний, враховуючи, що в Констанці є черга з вантажів власної продукції, а Польща може бути непередбачуваною в реакції на активізацію поставок українського продукції, навіть на умовах транзиту. Треба враховувати, що українська залізниця також зазнає систематичних ударів, потужності з доставки продукції цим каналом знизилися на 11%.

Ставки на фрахт барж з українських дунайських портів Рені/Ізмаїл у румунську Констанцу виросли. На поточний момент вони вже становлять 28 $/т. При цьому не все впирається у гроші. Через посуху рівень води в Дунаї знаходиться на рівні тридцятирічного мінімуму і судноплавство можливе тільки з недовантаженими баржами, що знижує ефективність перевезень.

Поки що ситуація не виглядає як така, що має швидке рішення. Якщо росія намагається «обмінювати» порти на припинення ударів по своїй нафтопереробці та танкерам, то малоймовірно, що українська сторона готова на це погодитися.

Керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко, нагадує, що для росії Чорне море стало основним напрямком експорту «надлишків» сирої нафти, що утворилися через масове пошкодження НПЗ. «А тому стоїмо. Розуміємо, що 28 пошкоджених суден, що йшли до/з портів Великої Одеси за місяць – це багато: 11-12% від загальної кількості, 21 загиблий моряк, 34 поранених,... але віримо і сподіваємось, що наші військові швидко знайдуть як захистити морський трафік від Зміїного до Одеси від атак з повітря», – написав він.

Існує ризик, що в цей час покупці будуть змушені переорієнтуватися на зерно від інших більш стабільних постачальників. За однією з версій, такі сигнали посилає і сама росія, пропонуючи свою агропродукцію замість української. Щоправда, цей експорт також не безхмарний: близько третини російського експорту пшениці припадало на Азовське море, яке зараз успішно атакується.

Світові ціни на пшеницю з початку місяця зросли на 16%. В Україні за цей же час вони впали на $30 за 1 тонну – рівно на дельту логістики, що подорожчала. Враховуючи, що закупівлі зерна скоротилися, а ціни впали, осіння посівна кампанія проходитиме в умовах дефіциту ресурсів, що неминуче позначиться на майбутньому врожаї.

ІЦ УАК за матеріалами mind [2]