Атаки на порти: світова ціна вгору, українська — вниз

Світові біржі показують найдорожчу пшеницю за два роки — а український фермер за ту саму пшеницю отримує тепер менше, ніж тиждень тому. Причина одна на два протилежні рухи ціни: удари по чорноморській логістиці. Поки трейдери в Парижі й Чикаго закладають у котирування дефіцит, українські порти фактично зупинили приймання — і продавець усередині країни залишається сам на сам із зерном, яке нема куди вивезти.

 Загострення в Чорному та Азовському морях перетворило логістику на головний ціновий чинник тижня. Ф'ючерси на пшеницю на біржах Euronext і Чикаго піднялися до найвищого рівня з травня 2024 року: інвестори реагують на ризик перебоїв постачання з регіону, який дає значну частку світового експорту. Формально ціна росте — але цей ріст відбувається за межами України.

Усередині країни картина зворотна. Через кількаденні російські атаки на порти й термінали судновласники перестали заходити в українські гавані, страхові премії підскочили, а закупівельні ціни в портах, за оцінками учасників ринку, різко просіли. Окремий удар припав на Чорноморськ, де через обстріли 10–12 липня зупинився експортний термінал «Кернел». Відвантаження частково перемкнулося на західний кордон і дунайські маршрути, але їхньої пропускної спроможності недостатньо, щоб компенсувати глибоководні порти.

Для аграрія це найгірша з можливих комбінацій: світова ціна на піку, а реалізувати за нею неможливо. Зерно є, попит у світі є, але канал збуту перекрито — і локальна ціна падає саме тоді, коли біржова зростає. Трейдери утримуються від контрактів, чекаючи ясності щодо безпеки судноплавства, тож частина врожаю ризикує «зависнути» до стабілізації маршрутів. Що довше триватимуть атаки, то ширшими стануть ці ножиці — і тим більше втратить той, хто змушений продавати зараз.

ІЦ УАК за матеріалами agro-business [2]