Сезон завершено: агроекспорт скоротився на 40%, найбільше падіння - у поставках пшениці

Україна завершила маркетинговий сезон 2025/26 зі скороченням фізичних обсягів експорту зернових та олійних культур майже на 40%. На зовнішні ринки було поставлено трохи більше ніж 41 млн тонн продукції. 

В аграрному маркетинговому році, що завершився 30 червня 2025/2026, Україна погіршила фізичний результат експорту сільськогосподарської продукції, поставивши на зовнішні ринки трохи більше 41 млн тонн зернових та олійних культур. Це майже на 40% менше від результату 2023/2024 маркетингового року.

Хороша новина у тому, що у грошовому еквіваленті експорт у розрізі більшості культур впав не так катастрофічно - лише на 10,7%. Згідно з даними митної статистики, експорт зернових та олійних у 2025/2026 МР становив $10 млрд проти $11,2 млрд сезоном раніше. Паливна та логістична кризи, які перешкоджали фізичним постачанням, одночасно сприяли зростанню цін на зерно на світовому ринку. 

Але навіть з урахуванням цього скорочення аграрний експорт продовжує домінувати у структурі зовнішньої торгівлі України. За словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства (2025-2026 роки) Олексія Соболєва, актуальна частка аграрного сектору становить 56%, проти 46,2% у 2021 році. При цьому він уточнює, що паралельно до сировинного експорту зростають і постачання продукції з високою доданою вартістю.

"Наприклад, експорт м'яса птиці збільшився на 52%, печива та кондитерських виробів – на 46%, шоколаду – на 80%, а цукру – більш ніж у 15 разів", - заявив він. 

Проте сировинна складова залишається недосяжно превалюючою. 

Пшениці було експортовано 14 млн. тонн проти 15,6 млн. тонн у попередньому сезоні, ячменю - 1,5 млн. тонн проти 2,3 млн. тонн, а експорту кукурудзи залишився практично на рівні минулого сезону - 21,2 млн. тонн. Помітне просідання поставок відбулося в частині олійних культур: експорт ріпаку знизився з 3,1 млн. тонн до 1,9 млн. тонн, сої - з 3,4 млн. тонн до 2,7 млн. тонн. Однією з причин – але не єдиною – стало запровадження адміністративних обмежень, експортних мит на експорт цих культур.

Скорочення фізичних обсягів експорту в сезоні, що завершився, пов'язане в першу чергу зі зменшенням урожаю до 57,6 млн. тонн зернових і 17,3 млн. тонн олійних культур, яке своєю чергою зумовили несприятливі погодні умови. Крім того, друга половина сезону пройшла в умовах постійних торгових суперечок та глобальних конфліктів, а також кризи світової логістики через блокування Ормузької протоки.

Зі специфічно-українських проблем можна виділити постійні атаки агресора на портову інфраструктуру портів Великої Одеси та трагічні наслідки ударів по залізниці. Крім того, з боку деяких європейських країн продовжує діяти кількісне обмеження щодо деяких українських аграрних номенклатур, у тому числі пшениці. Це відлуння скандалів 2022-2023 років, в ході яких кілька країн - насамперед Польща, підозрювали, що українське зерно, що йде транзитом, осідає на їхніх ринках, розбалансуючи їх та дискримінуючи місцевих фермерів.

У розрізі конкретних компаній зведеної статистики ще немає, проте топ-5 лідерів не змінився: це міжнародні гіганти такі як Louis Dreyfus Company, Cargill та ADM, а серед українських гравців – Кернел та НІБУЛОН. Прес-служба останнього повідомила, що у 2025/26 МР компанія експортувала 3,15 млн т зернових та олійних культур, що на 32% більше, ніж роком раніше; це відповідає 7% українського зернового експорту. Як вдається продавати більше при загальному зниженні обсягів?  

"Зростання експорту забезпечене завдяки розширенню співпраці з аграріями, оновленню підходів до трейдингу, виходу на нові ринки та посиленню міжнародної торгової присутності. Наразі компанія співпрацює з 4 тис. українських аграріїв та експортує продукцію до 26 країн світу", - повідомили у компанії.

Однією з найпомітніших особливостей сезону, що завершився, - скорочення поставок на європейському напрямку.

Так, обсяги постачання пшениці до країн ЄС скоротилися з 4,7 млн. тонн до 1,08 млн. тонн, ячменю - з 411 тис. тонн до 66 тис. тонн. Ця тенденція, швидше за все, збережеться і наступного сезону, особливо з урахуванням того, що Євросоюз почне повноцінно відчувати ефект від укладеної  Угоди про вільну торгівлю з країнами Південної Америки. 

При цьому компенсаторно Україна збільшила постачання у напрямку Африки: так, пшениці на континент пішло на 2 млн тонн більше, ніж минулого сезону – 7,3 млн тонн. Майже вдвічі подвоїлися постачання до Ємену – до 1 млн тонн. Африканський континент залишиться пріоритетом і в майбутньому сезоні, зокрема і через активно діючі гуманітарні програми.

Азіатський напрямок залишався стабільним, тут виділяються постачання пшениці до Індонезії, що зросли в півтора рази, до 2 млн тонн.

Згідно з прогнозами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у 2026 році глобальний урожай зерна стане другим в історії та становитиме 2 983 млн тонн, з них 806,5 млн тонн – пшениця.  Це лише на 1,9% нижче за історичний максимум 2025 року. Цей прогноз є оптимістичним, і, швидше за все, буде скоригований з урахуванням наслідків явища Ель-Ніньо, яке цього сезону може досягти рекордних показників.

За прогнозами Української зернової асоціації, урожай зернових та олійних культур у 2026 році в Україні становитиме 83,6 млн тонн, що формує експортний потенціал на рівні 50,8 млн тонн у сезоні 2026/2027.

З них пшениці може бути експортовано 17 млн ​​тонн, ячменю – 2,2 млн тонн, кукурудзи – на рівні 27 млн ​​тонн.

Досягнення цього прогнозу залежатиме від ряду факторів, насамперед пов'язаних із безпекою та здатністю протистояти атакам на морську інфраструктуру.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький повідомляв, що за підсумками 2026 року експортна виручкааграрного сектору може становити орієнтовно $23-24 млрд, що на 2-6% більше, ніж торік, коли аграрії експортували продукції на $22,6 млрд

ІЦ УАК за матеріалами delo [2]