Жнива-2026: Україна формує експортний потенціал, але агросектор стикається з безпрецедентними викликами, – Павло Коваль

Попри складні умови воєнного часу, українські аграрії вже намолотили понад мільйон тонн зерна нового врожаю. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі Першого каналу розповів про перебіг жнив, прогноз урожаю, кадрову кризу та головні ризики нинішнього сезону.

За словами Павла Коваля, збиральна кампанія активно триває, а кількість областей, де вже розпочалися жнива, щодня зростає.

«Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то на півдні України урожайність ранніх культур наразі дещо вища. Водночас у різних регіонах ситуація відрізняється: західні області розпочали жнива раніше, ніж зазвичай, хоча в окремих регіонах старт кампанії затримується приблизно на 7–10 днів», – зазначив він.

За оцінками експертів, у західних областях урожайність може бути дещо нижчою за середні показники останніх років. Водночас ці втрати мають компенсувати інші регіони країни.

«Ми точно зможемо сформувати експортний потенціал і забезпечити продовольчу безпеку всередині країни. Попередні оцінки свідчать, що цьогорічний валовий збір зернових, зернобобових та олійних культур може сягнути 82–83 млн тонн. Водночас остаточні прогнози робити ще зарано, адже багато залежатиме від погодних умов у другій половині липня та серпні, коли формується врожай пізніх культур», – наголосив генеральний директор УАК.

Водночас він зауважив, що аграрії традиційно оцінюють урожай лише після завершення його збирання.

«Аграрії завжди кажуть: рахувати потрібно не врожай у полі, а той, що вже в коморі», – підкреслив Павло Коваль.

Війна залишається головним фактором ризику

За словами генерального директора УАК, збиральна кампанія вкотре проходить під постійною загрозою російських атак. Особливо складною залишається ситуація на Херсонщині, де через пожежі вже втрачено близько 5 тис. гектарів ранніх зернових культур.

«Це більше, ніж за весь попередній рік. Фактично ми бачимо цілеспрямовані дії ворога зі знищення українського врожаю безпосередньо в полях», – зазначив він.

Павло Коваль висловив сподівання, що держава разом із аграрним сектором напрацює механізми компенсації таких втрат. Водночас одним із ключових викликів він назвав логістику.

«Не менш важливо сьогодні не лише виростити врожай, а й своєчасно його експортувати. Порушення логістичних ланцюгів через війну може завдати нового удару по економіці аграрних підприємств», – наголосив він.

Додатковий тиск на ринок створюють і перехідні залишки минулорічного врожаю, які оцінюються у 5–6 млн тонн. Вони впливають на цінову ситуацію, тоді як виробництво нового врожаю відбувається в умовах суттєвого зростання вартості ресурсів — пального, мінеральних добрив та інших виробничих витрат.

Кадровий дефіцит став головною проблемою агросектору

Окрему увагу Павло Коваль приділив кадровій кризі, яка сьогодні стала одним із найсерйозніших викликів для аграрної галузі.

«Якщо сьогодні запитати будь-якого фермера про головну проблему, він насамперед говоритиме саме про нестачу працівників», – зазначив він.

За його словами, дефіцит кадрів відчувається на всіх рівнях — від робітничих професій до висококваліфікованих спеціалістів. Причина очевидна: близько 240 тисяч працівників аграрного сектору були мобілізовані або добровільно стали на захист України.

«Аграрна галузь залишається одним із найбільших постачальників захисників нашої держави, тому дефіцит персоналу відчувають підприємства всіх масштабів — від невеликих фермерських господарств до великих агрохолдингів», – наголосив генеральний директор УАК.

Галузь шукає нові рішення

Для подолання кадрового дефіциту аграрні підприємства використовують одразу кілька підходів. За словами Павла Коваля, роботодавці дедалі активніше залучають людей пенсійного віку, жінок до робіт, які раніше переважно виконували чоловіки, а також молодь через стажування.

Водночас підприємства інвестують у перепідготовку персоналу та створюють власні корпоративні навчальні програми.

«Такі рішення не можуть повністю компенсувати кадровий дефіцит, але в умовах війни вони допомагають підтримувати роботу підприємств», – зазначив він.

Перспективним напрямом також залишається впровадження роботизації та дронових технологій, однак їх використання наразі обмежується вимогами безпеки під час воєнного стану.

ІЦ УАК за матеріалами Першого каналу