© Українська аграрна конфедерація, 2006-2026.
При використанні матеріалів сайту посилання на УАК обов'язкове.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі «Суспільне. Новини» прокоментував ситуацію на ринку рослинних олій, перспективи цін, енергетичні виклики для виробників та роль України у забезпеченні світової продовольчої безпеки.
Чи буде в Україні достатньо олії та чи зможуть споживачі купувати її за адекватною ціною?— Продовольства в Україні вистачить — і олії, й інших харчових продуктів. Україна залишається одним із найбільших виробників продовольства у світі, незважаючи на надзвичайно складні умови, в яких сьогодні не перебуває жодна інша країна.
Наші аграрії знаходять шляхи виживання не заради себе. Навіть якби втрати були вдвічі більшими, ніж нині, ми все одно мали б достатньо продовольства для внутрішнього споживання. Але ми не просто вистоїмо — ми будемо боротися і годувати не лише себе, а й світ, де щодня від голоду помирають близько 25 тисяч людей. Світ має це усвідомити й допомогти Україні відбити ворога, відновити й примножити те, що було втрачено через війну.
Олієвиробництво — енергоємна галузь. Наскільки реально працювати в умовах перебоїв з електроенергією?— Це складно, але реально. Багато підприємств уже використовують технології переробки відходів агровиробництва для отримання біопалива. Це дозволяє зменшити залежність від дизельного пального для генераторів і мати дешевшу енергію, ніж у тих виробників, які змушені повністю закуповувати пальне.
Водночас слід розуміти, що енергетичні обмеження безпосередньо впливають на собівартість продукції, і цей фактор бізнес не може ігнорувати.
Як у таких умовах поводиться бізнес: скорочує виробництво чи підвищує ціни?— Україна має ринкову економіку, і адміністративне диктування цін не дає результату. Сьогодні всі орієнтуються на ринок. Середня ціна пляшки соняшникової олії становить близько 80 грн, що на 7–8 грн більше, ніж у той самий період минулого року.
Важливо підкреслити: йдеться не про бажання виробників збільшити прибуток. Ціни зростають через обставини, в яких опинилася країна внаслідок бойових дій. Підвищення вартості — це спосіб вистояти.
Для порівняння: у країнах ЄС середня ціна пляшки олії становить близько 2 євро, тобто вона там дорожча, ніж в Україні.
Якою є позиція України на світовому ринку олії?— Україна була найбільшим виробником соняшникової олії у світі. Нині за цю позицію з нами намагається конкурувати держава-агресор, яка нарощує виробництво олійних культур. Водночас неочікуваним фактором стала Індія, яка відмовилася від закупівлі російської олії. Це зменшило світовий попит і певною мірою стримало зростання цін.
Загалом ситуація надзвичайно складна — ми переживаємо найтяжчий період в історії олієжирової індустрії України. Але мій прогноз однозначний: ми вистоїмо.
Більше того, Україна не лише зберігає лідерство у виробництві соняшникової олії, а й побила власний рекорд з виробництва ріпакової олії, на яку сьогодні є високий попит у країнах ЄС. Також ми нарощуємо виробництво соєвої олії.
Світовий тренд на біопаливо відкриває нові можливості, тому ставка на ріпакову олію буде посилюватися. Водночас попит на соняшникову олію зберігатиметься — вона залишається однією з найкращих для кулінарії, медицини та комбікормової галузі.
Сьогодні сільське господарство є найбільшим стабілізатором української економіки.
Чи може Україна в перспективі 2–3 років імпортувати олію?— Оливкову олію — так, ми імпортуватимемо. Попит на неї зростає з огляду на її корисні властивості. Водночас соняшникова олія залишатиметься лідером споживання в Україні.
Українці дуже адаптивні й швидко пристосовуються до нових викликів. У перспективі Україна ще стане взірцем для інших країн світу у виробництві сільськогосподарської продукції.
ІЦ УАК за матеріалами Суспільне.Новини
Посилання:
[1] https://agroconf.org/category/rubrika/novini/novini-uak