Україні вдалося збільшити квоти на експорт агропродукції в ЄС

Досягнуто домовленостей з Європейським Союзом щодо торгівлі. Україні вдалося зберегти обсяги експорту до ЄС на рівні 2024 року й узгодити передбачувані правила на майбутнє.

Про це у Фейсбуці заявила Перша віце-прем'єр-міністр України - Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Як зазначила віце-прем'єр, вільна торгівля зберігається. Більшість квот, які у 2021 році були обмеженням, тепер збільшені:

• мед до 583%;
• цукор до 500%;
• мʼясо птиці до 133%;
• пшениця до 130%;
• оброблений крохмаль, крупи, перероблені зернові до 150-500%.

За її словами, у десятках категорій квоти вже відповідають або перевищують обсяги фактичного експорту. Без змін — лише 4 квоти, які майже не використовувалися.

"Ключове — ми заклали поступову лібералізацію до 2028 року. Ці умови торгівлі закріплені на двосторонньому рівні та не можуть бути скасовані чи змінені за рішенням ЄС. Це робить торгівлю з нашими європейськими партнерами більш стабільною та передбачуваною", - написала Юлія Свириденко.

Перша віце-прем'єр-міністр України - Міністр економіки України зауважила, що у «чутливих» категоріях Україна зберігає можливості експорту чи відкриває нові ринки. Наприклад:

• кукурудза — експортується безмитно, квота в 1 млн тонн не обмежує 14 млн тонн фактичного експорту;
• пшениця — понад 5 млн тонн підуть на ринки Азії та Африки. ЄС надає торгове фінансування, щоб підтримати цю переорієнтацію;
• ячмінь — частина обсягів переорієнтується на Близький Схід;
• яйця — діє СОТ-квота у 115 тис. тонн, тому квота ЄС у 18 тис. тонн — це лише економія на миті (до 1,8 млн євро щороку);
• мед — економія на миті становить до 8,6 млн євро щороку.

"У найбільш складних позиціях (птиця, цукор, сік) шкоду мінімізовано — завдяки глобальним квотам, альтернативним ринкам і перспективі перегляду. Для продукції з доданою вартістю ми залишаємо найбільш сприятливі умови на ринку ЄС. Це сигнал для бізнесу: саме зараз варто інвестувати у глибшу переробку й модернізацію", - підсумувала Перша віце-прем'єр-міністр України - Міністр економіки України Юлія Свириденко.

"Тепер офіційно і з цифрами – ми домовились з ЄС оновити угоду про вільну торгівлю, яка дозволяє і зберегти обсяги торгівлі, досягнуті за часи дії автономних торгівельних преференцій.

Із 40 квот 5 квот лібералізовано в цілому, у 4 квотах лібералізовано окремі товари, 4 квоти перекомпоновано.

Розмір квот збільшено: Мед збільшено на 583,3% від 2021 року, Цукор - 500%, Оброблений крохмаль - 500%, Ячмінна січка та крупа; зернові, оброблені іншим чином - 435,8%, Висівки, лузга та залишки - 386%, Сухе молоко - 308%, Яйця - 300%, Солод - 250%, Оброблені томати – 250%, Перероблені цукрові продукти - 250%, Крохмалі - 244%, Вершкове масло - 233,3%, Овес - 192,5%, Кукурудза - 153%, Молоко, вершки, згущене молоко - 150%, Часник - 150%, Інші цукри - 150%, Сік яблучний - 150%, Продукти з обробленого вершкового масла - 150%, Цукрова кукурудза - 150%, Манітол-сорбітол - 150%, Перероблені зернові продукти - 150%, Цукрові сиропи – 135%, М’ясо птиці – 133,3%, Пшениця - 130%, Етанол - 125%, Ячмінь - 122,2%.

По відношенню до реальних обсягів торгівлі - 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій і ще у 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 року. Є 6 квот, у яких обсяг менший за рівень 2024 року, але умови торгівлі дозволяють підтримувати обсяги експорту. Лише для 3 товарів обсяги менші, ніж за часів преференцій, але ми мінімізували шкоду. Наступний перегляд у бік подальшої лібералізації — у 2028 році", - додав у своєму дописі 4 червня 2025 року заступник Міністра економіки України - Торговий представник України Тарас Качка.

Нагадаємо, 2 липня у німецькому виданні "Tagesspiegel Background" вийшло інтерв’ю Павла Коваля [2] щодо нового торгівельного режиму між Україною та ЄС.

Тоді він наголошував: остаточні параметри квот ще не оприлюднені, але очікуємо збільшення по частині товарів і повну ясність для планування.

В інтерв’ю генеральний директор Української аграрної конфедерації підкреслював: «Ми очікуємо, що для окремих груп буде повна лібералізація, а для інших — квоти будуть істотно вищі, ніж до війни». Саме це й сталося.

Водночас експерт наголосив: «Обмеження збережено для чутливих товарів — це насамперед зернові, цукор, яйця. Вони будуть вищими за довоєнні, але нижчими за обсяги 2022-2023 років».

Особливу увагу ген. директор УАК звертав на потенційні втрати: «Попередні оцінки — до 3-3,5 млрд євро на рік. У новому форматі втрати очікувано менші — близько 1 млрд євро щорічно, але вони не зникають».

"Це компромісне рішення. Позитив — збільшені квоти. Водночас нові механізми моніторингу означають, що політичний тиск на європейському рівні може впливати на торгівельні умови й надалі.

Україна залишається передбачуваним партнером. І ми продовжимо діалог — для захисту українських виробників, збереження логістики і розвитку переробки" - зазначив [3] Павло Коваль.

Заступник Міністра економіки України - Торговий представник України Тарас Качка повідомив журналістам [4], що за результатами рішення комітету асоціації у торговому складі європейська сторона опублікувала у п’ятницю нові запропоновані квоти, які мають бути затверджені рішенням Єврокомісії та погоджені Радою ЄС, а з українського боку – розпорядженням Кабінету Міністрів.

"Формалізація домовленостей очікується за місяць", – сказав Качка.

За його словами, консультації про перегляд умов торгівлі в рамках ст. 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, частиною якої є угода про Зону вільної торгівлі (DCFTA), тривали з 2 червня й отримали гарний результат.

"З $800 млн потенційних збитків (від припинення ATM) ми всі їх прибрали. Ці (нові затверджені) умови сукупно не містять шкоди", – підкреслив торговий представник.

ІЦ УАК за матеріалами Інтерфакс-Україна [4] та Фейсбук-сторінок Юлії Свириденко [5], Тараса Качки [6] та Павла Коваля [3]