Перший мільйон намолочено: Чого очікувати від урожаю 2025?

Про перебіг жнив, прогнози врожаю та ситуацію з цінами на зерно говорили 6 червня в ефірі Першого каналу Суспільного мовлення з генеральним директором Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем.

Генеральний директор УАК нагадав, глядачам, що вже зібрано трохи більше 1 млн тонн нового збіжжя, у тому числі близько 100 тис. тонн насіння озимого ріпаку, що є сировиною для переробки на ОЕЗ та експортним потенціалом. Близько 600-700 тис. тонн зібрано ячменю, решта - озима пшениця та горох. Збирання врожаю вже традиційно розпочалося із Півдня України, й наразі до жнив приступило понад 10 областей. Лідером на даний момент є Одещина.

Також експерт розповів, яка ситуація з урожайністю культур:

"Якщо говорити про технологічну ефективність, тобто врожайність сільськогосподарських культур, дійсно, ми змушені на сьогоднішній день констатувати, що в південних регіонах ситуація досить складна. Врожайність буде менша порівняно з минулим роком, на скільки - поки що важко оцінювати. Ми так говоримо, що десь у найбільш південних регіонах це буде десь мінус 10% до врожайності минулого року і до валових зборів.

В окремих підприємствах може бути і до 15% падіння. Є навіть окремі господарства на Херсонщині, які, на жаль, втратили всі озимі культури, і про це також потрібно говорити і думати: а які є у нас з вами - й у держави, і в аграрної спільноти - інструменти, як компенсувати цим аграрним підприємствам, особливо мікро- і малим фермерам Херсонщини, яким і так там не дуже легко. І плюс ще й погодні умови не сприяли.

У нас була безсніжна зима, у нас була дуже посушлива осінь для озимих культур при посіві, у нас були весняні заморозки. І коли по всій території України практично пройшли дощі, й у кінці квітня, в травні думали всі, що це буде серйозною такою підтримкою для врожаю, то південні регіони отримали дуже мало опадів. І на сьогодні ми констатуємо, що є цілі площі, там близько декілька десятків тисяч гектарів по Херсонщині, Миколаївщині, де ми озимі культури втратили. Коли збиральні роботи показали десь урожайність 3-5-7 центнерів з гектара - це трошки більше, ніж посівний матеріал. Це дуже сумна статистика".

Крім того, Павло Коваль наголосив на складних умовах збиральних робіт на прифронтових територіях, коли у ряді областей "потрібно постійно дивитися в небо, чи немає якогось FPV-дрона". За словами ген. директора  ВГО "УАК", цьогоріч зафіксовані неодноразові випадки, коли було справжнє полювання дронами на цивільну і навіть на аграрну збиральну техніку. "Трактори прямо в полі знищувалися FPV-донами. Є вже підпали площ, де дозрівають зернові: цілі площі згоріли в тій же Херсонській, Миколаївській областях від приходів різних вибухових боєприпасів. Ситуація складна".

Крім того, ще одною проблемою, яка ще більше нагадує про себе саме у період жнив, є брак кадрів унаслідок мобілізації. За словами Коваля, аграрні підприємства шукають різні виходи із ситуації: залучають людей старшого віку, які вже були на пенсії; перенавчають жінок на важкі чоловічі професії; часто одна людина суміщає декілька посад; а також у великих підприємствах по максимуму автоматизують виробничі та бізнес-процеси. Павло Коваль наголошує, що проблема з дефіцитом кадрів з великою ймовірністю залишиться і після завершення війни.

Повертаючись до валового збору, експерт припустив, що зменшення порівняно з минулим роком може становити 8-10%, але навіть такого врожаю має бути достатньо. "Торік зернових було зібрано 56,2 мільйона тонн, і якщо ми там 5-7 мільйонів тонн не доберемо, то 50 мільйонів тонн, із них десь близько 20 мільйонів тонн буде пшениці озимої і ярої, буде достатньо для того, щоб гарантувати продовольчу безпеку всередині країни і сформувати експортний потенціал".

Наостанок, Павло Коваль додав, що у деяких областях, зокрема центральних і західних, навпаки прогнозується вища врожайність порівняно з минулим роком. Однак, експерт вважає, що цим збільшенням по деяких областях навряд чи вдасться повністю компенсувати втрату врожаю у південних регіонах.

ІЦ УАК за матеріалами Першого каналу Суспільного мовлення