Квоти, втрати й нові ринки: що зміниться для українського агроекспорту

ЄС відмовився від безмитного імпорту з України і тепер уклав з країною нову угоду, що має на меті захистити виробників у Європі. Але як це виглядає з українського боку? Про це Юлія Валова з видання "Tagesspiegel Background" запитала у Павла Коваля, генерального директора Української аграрної конфедерації.

У понеділок Європейська комісія й Україна досягли компромісу щодо експорту сільськогосподарської продукції України до ЄС. Угода покликана замінити тимчасовий механізм "7/12" і передбачає збереження ліберального доступу для частини продукції, але вводить нові обмеження на чутливі товари.

Крок уперед, але не без втрат

За словами Коваля, нова угода — це гнучкіший інструмент, ніж попередня схема "7/12", і дозволяє прогнозувати експортну діяльність. Проте для чутливих товарів, таких як зерно, цукор, м’ясо птиці та яйця, залишаються квоти, які будуть вищими, ніж довоєнні, але нижчими за рівень експорту 2022-2023 рр.

Втрати можуть сягати мільярда євро на рік

Попри позитивні елементи, Коваль зазначає, що втрати для агроекспорту оцінюються у близько 1 млрд євро щороку. Це стосується, перш за все, пшениці, цукру, яєць і м’яса птиці. Особливо вразливими до нових обмежень залишаються дрібні та середні агровиробники, які не мають власної експортної інфраструктури.

Хто виграє?

Певні переваги отримає сектор переробки молочної продукції — зокрема, виробники ферментованих продуктів, а також виробництво соків. Це позитивний сигнал для інвесторів, однак, за словами Коваля, він не здатен компенсувати втрати інших сегментів.

Політичний підтекст

Значне зростання експорту пшениці до ЄС у 2022-2024 рр. (до 5 млн тонн щороку проти 1 млн у довоєнні роки) спричинило політичний тиск в окремих країнах — Польщі, Угорщині та Румунії. Саме вони наполягали на включенні пшениці до списку «чутливих товарів».

Загроза для цукрової галузі

Якщо Україна втратить значну частку на ринку цукру ЄС, це може призвести до скорочення посівів цукрових буряків і зупинки окремих цукрових заводів, попереджає Коваль. Навіть у найуспішніші роки частка українського цукру на ринку ЄС не перевищувала 1,5% від загального споживання, тому ці обсяги не мали суттєвого впливу на європейські ціни чи конкурентне середовище. Однак, ці поставки мають велике значення для українських виробників.

Україна відкриває свій ринок у відповідь

У рамках угоди Україна також зобов’язалася відкривати ринок для певних європейських товарів (зокрема, м’яса птиці та цукру) і продовжувати гармонізацію законодавства з нормами ЄС.

Що далі?

Серед нагальних кроків — продовження переговорів з ЄС щодо перегляду обмежень для окремих товарів, активний пошук нових ринків, зокрема в Азії й Африці, а також розвиток внутрішньої переробки й експорту продукції з доданою вартістю.

"Переговори з Брюсселем щодо окремих товарних груп мають продовжуватися. Обговорення пунктів, за якими Україна зазнала обмежень, триватиме. Ми вже розпочали консультації з європейською стороною. Водночас необхідно шукати можливості для доступу до інших ринків", - зазначив Павло Коваль.

Повний матеріал читайте за посиланням [2].

ІЦ УАК за матеріалами видання "Tagesspiegel Background" [2] і Фейсбук-сторінки Павла Коваля [3]