Продовження режиму торгівлі з ЄС: Україна бачить два сценарії розвитку подій

З боку Європейської комісії та Європейського Союзу немає однозначного бачення майбутніх торгових взаємовідносин з Україною у межах автономних торговельних заходів (АТЗ).

Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» [2].

Він зазначив, що відсутність ясності в прогнозах щодо режиму торгів з ЄС з червня 2025 року спонукає виробників рухатись і шукати інші ринки.

«Що менше наша продукція буде «нависати»над європейськими країнами, то легше буде вести переговори. Наприклад, 36% нашого агроекспорту 2021 року постачалося до ЄС. Потім почалася широкомасштабна війна, виникли проблеми з морським коридором. У якийсь період на європейський ринок почало надходити до 73% української агропродукції просто тому, що більше не було куди», — нагадав він. 

І додав, що 2024 року Україна скоротила агроекспорт до ЄС до 52%. 

«Ми знижуємо частку ЄС у географії експорту й шукаємо йому альтернативу. Водночас пам'ятаємо, що ринок ЄС є преміальним за цінами, зручним у плані логістики і життєво необхідним нашим виробникам, щоб тримати їх у тонусі щодо якості продукції», — пояснив Коваль. 

Міністр назвав два основних сценарії розвитку подій. 

«Перший базовий сценарій, який Мінагрополітики артикулює в перемовинах, — війна не закінчилася, тож просимо продовжити режим АТЗ, але зі збільшенням переліку чутливих продуктів, яких зараз 7.

Другий сценарій, який обговорюється в кулуарах, — лібералізація торгівлі по 29-й статті, тобто на основі довгострокового планування розширення кількості продуктів, які можуть бути завезені до ЄС. Так, ідеться про квоти, але переглянуті й суттєво збільшені. Наприклад, до війни Україна могла поставляти до ЄС 20 тис. т цукру. Проте для України це дуже мало — лише кілька робочих днів наших заводів», — додав Віталій Коваль, зазначивши, що зараз йде підготовка до фінальної стадії переговорів.

Водночас він зауважив, що необхідно шукати нові ринки. На деяких напрямках уже є зростання експорту. Наприклад, експорт до Африки вже досяг $2,6 млрд. Нарощуються постачання на Близький Схід, до Південно-Східної Азії, активно розвивається співпраця з Малайзією, Індонезією, Бангладеш.

ІЦ УАК за матеріалами AgroPortal [3]