Реформа рибного господарства та розвиток аквакультури: курс на євроінтеграцію і цифровізацію

17 липня у Полтаві відбувся міжрегіональний форум з актуальних питань реформування рибної галузі та розвитку аквакультури, організований Мінагрополітики спільно з Держрибагентством, Полтавською ОВА, Полтавським державним аграрним університетом і Методично-технологічним центром з аквакультури.

У ході форуму проведено три змістовні панельні дискусії, де фахівці й експерти галузі обговорили запровадження міжнародних стандартів, формування доданої вартості в аквакультурі, маркетинг, переробку рибної продукції, підготовку професійних кадрів, науку, рибальство та інше.

Євроінтеграція законодавства стала одним з найважливіших пріоритетів реформи рибного господарства, яка зараз впроваджується в Україні. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня під час заходу.

За його словами, основна ідея всієї євроінтеграції рибної галузі – впровадження Україною цілей спільної рибогосподарської політики, принципів належного управління галуззю рибного господарства, способів збору й управління статистичними даними тощо.

«Одним із основних пріоритетів є цифровізація рибної галузі, зокрема шляхом запуску платформи еРиба. Це система управління галуззю рибного господарства, яка стосуватиметься промислового, любительського рибальства, аквакультури, різних соціальних складових і міститиме інформацію про виробництво, переробку, імпорт-експорт рибної продукції, кількість організацій виробників та інше. Тобто, це максимально зручний інструмент для всіх учасників ринку – бізнесу, громадськості, державних органів», – зазначив Віталій Головня.

Заступник Міністра агрополітики наголосив, що на платформі еРиба планується запровадження низки й інших важливих сервісів – обліку рибогосподарських водних об’єктів, системи моніторингу риболовних суден тощо.

Зі свого боку т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок детально поінформував присутніх про особливості реформування рибогосподарського комплексу, зокрема сфери аквакультури, а також представив своє бачення взаємодії промислового рибальства, аквакультури та СТРГ.

«Маючи в розпорядженні великі водосховища, ми плануємо їх масштабні зариблення, як це передбачено Стратегією розвитку рибного господарства. Це дасть змогу нашим промисловим рибалкам збільшити вилов риби, а також відкриває нові можливості для розвитку аквакультури. Аквакультура зможе вирощувати мальок, маючи гарантований ринок збуту. Це, в свою чергу, стимулюватиме вирощування племінного рибопосадкового матеріалу, який потім буде давати якісний зарибок для потреб бізнесу і СТРГ. Разом з тим, ми розуміємо, що у нас є водосховища комплексного призначення, які не можна здавати в оренду, тому наразі ми розробляємо альтернативний законний механізм у формі інвестиційного проекту. Адже не можна допустити, щоб ці водойми пустували, а економіка України не може собі дозволити їх неефективне використання. Тому важливо, щоб цей механізм запрацював», – підкреслив Ігор Клименок.

У ході заходу також обговорено конкурентоспроможність та експортно-імпортний потенціал української рибної продукції на світовому ринку, Стратегію заходів з розвитку аквакультури в регіонах – проект «Навігатор аквафермерства», можливості українських аквакультурних господарств у відновленні водних біоресурсів у природних водоймах, особливості створення лососевої акваферми за данською технологією в індустріальному парку, стан запасів водних біоресурсів у Кременчуцькому та Кам’янському водосховищах.

Водночас акцентовано увагу на необхідності розвитку й удосконаленні рибопереробки, маркетингу та брендингу української рибної продукції, залучення університетської науки до досліджень у галузі рибного господарства тощо.

Із презентаційними матеріалами форуму можна ознайомитися за посиланням [2].

ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики [3]