Віталій Головня: Розвиток меліорації, рибальства та аквакультури впливають на підтримку продовольчої безпеки

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року передбачає розвиток іригаційного комплексу, рибальства й аквакультури, розвитку біоенергетики. Наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня під час презентації Стратегії.

«Управління меліоративними мережами передбачає прийняття низки законів і підзаконних актів, а також затвердження дострокового плану розвитку іригаційного комплексу. Цей план включений до Стратегії розвитку агросектору і передбачає, в першу чергу, проведення інвентаризації земель, економічну оцінку роботи меліоративних мереж, енергетичний аудит, ремонт, реконструкцію та будівництво мереж. На все це потрібно фінансування і Міністерство для цього працює з міжнародними партнерами, державними і недержавними організаціями для залучення фінансування та технічної допомоги», – підкреслив Віталій Головня.

Окремим блоком у Стратегії розвитку агросектору йдеться про розвиток рибальства й аквакультури. Ці два напрями рослинництва і тваринництва забезпечують продовольчу безпеку в країні. 

«В даному секторі є низка викликів – це виснаження природних ресурсів, недостатній рівень їх штучного та природного відтворення, зниження біорізноманіття, зменшення національного виробництва рибної продукції. Основними завданнями є, перш за все, розвиток міжнародної співпраці та міжнародної допомоги», - наголосив Віталій Головня.

Він відзначив, що розвиток аквакультури – важливий напрямок роботи. На сьогодні у світі аквакультура займає близько 52%, в Україні цей показник поки на рівні 27%. Окрім того, особливу увагу приділено розвитку і забезпеченню сталого й ощадливого використання водних ресурсів, розвитку державного управління у сфері рибного господарства, забезпеченні розвитку регіональних програм, а також боротьба з непідзвітним, неврегульованим і незаконним рибальством.

Важливим напрямком Стратегії є розвиток біоенергетики. Агросектор є основним постачальником сировини для виробництва біоенергетики.

«За попередніми оцінками, якщо використовувати близько 35% стебел кукурудзи і пшениці, близько 16% відходів тваринництва та 80% продукції харчової промисловості, то до 2030 року в Україні можливий запуск 200 заводів, які будуть виробляти майже 1 млрд кубів біометану», – наголосив Віталій Головня.

Він також відзначив, що біоенергетика – один з ключових напрямів, які знижують викиди CO2.

Нагадаємо, Мінагрополітики презентувало Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року [2].

ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики [3]