Інфляція в Україні у серпні продовжила зниження

Інфляція у серпні у місячному вимірі ще понизила своє від'ємне значення. У річному вимірі інфляція також сповільнилася.

Інфляція на споживчому ринку у серпні 2023 р. порівняно з липнем 2023 р. знизилася на 1,4%, з початку року зросла на 2,5%.

Базова інфляція у серпні 2023 р. порівняно з липнем 2023 р. становила 0,0%, з початку року - 3,2%.

Водночас інфляція у річному вимірі вже знижується сьомий місяць поспіль, і за підсумками серпня 2023 року знизилася до 8,6% із 11,3% за підсумками липня, 12,8% за підсумками червня, 15,3% за підсумками травня, 17,9% - квітня, 21,3% - березня, 24,9% - лютого і 26,6% - грудня.

На споживчому ринку у серпні 2023 р. ціни на продукти харчування у порівнянні з липнем 2023 р. знизилися на 3,9%. Якщо порівнювати з серпнем 2022 року, то за рік ціни на продукти зросли на 7,7%.

На споживчому ринку у серпні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 3,7%.

Найбільше (на 37,6%) подешевшали овочі. На 4,2–0,1% знизилися ціни на фрукти, продукти переробки зернових, масло, соняшникову олію, сири, яйця.

Водночас на 2,0– 0,5% зросли ціни на цукор, сало, м’ясо та м’ясопродукти, хліб, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,8%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.

Ціни на паливо та мастила зросли ще на 7,4% у порівнянні з липнем. Нагадаємо, що у липні місячне зростання пального становило 7,3%.

При чому, як повідомляє Національний банк України у Щомісячному макроекономічному та монетарному огляді [2] за вересень 2023 року, "станом на кінець серпня практично завершено жнива ранніх культур: намолочено 29 млн т зернових і 4 млн т олійних. Завдяки сприятливій погоді врожайність ранніх зернових не лише перевищила минулий, а й рекордний 2021 рік. Однак вологе літо позначилося на якості зерна".

При цьому кращою, ніж у минулому сезоні, була й ситуація в овочівництві: зростало виробництво овочів борщового набору; відновилося вирощування кавунів, зокрема шляхом нарощування площ у контрольованих Україною південних, а також західних і центральних регіонах.

Аналітики НБУ зазначають, що інвестиції аграріїв і підприємств харчової промисловості в інфраструктуру та розширення виробничих потужностей підтримували будівництво та зростання торгівлі металом і будматеріалами.

Водночас бюджетне фінансування та оборонні замовлення підтримали будівництво і промисловість, а потреби логістики - транспорт.

Металургію у серпні підтримали замовлення від армії та залізничників; окремі компанії створюють запас продукції на випадок відключень електроенергії взимку.

Нагадаємо, жнива-2023: В Україні намолочено 33,7 млн тонн зернових та олійних культур [3].

УЗА знову збільшила оцінку врожаю у 2023 році на 3,7 млн т – до 80,5 млн т зернових та олійних [4].

Інфляція у Європі

31 серпня Євростат опублікував [5] попередні дані з інфляції у Єврозоні.

Згідно зі статистичними даними, очікується, що у Єврозоні у серпні інфляція збережеться на рівні липня - 5,3% у річному вимірі.

При цьому, зазначається, що у серпні найбільша інфляція спостерігалася у категорії "продукти харчування, алкогольні напої та тютюнові вироби" - 9,8% у річному вимірі проти 10,8% у липні.

У річному вимірі у серпні 2023 року найбільша інфляція серед членів Єврозони спостерігається у Словаччини (9,6), Хорватії (8,5%) та Австрії (7,6%), а найменша - у Бельгії (2,4%), Іспанії (2,4%) та Кіпрі (3,0%).

У місячному вимірі у серпні 2023 року найбільша інфляція серед членів Єврозони спостерігається у Бельгії (2,5%), Люксембурзі (1,9%) та Франції (1,1%), а найменша - у Фінляндії (-0,9%), Латвії (-0,6%) Греції (-0,2%) та Литві (-0,2%).

Щодо ЄС дані по інфляції за серпень ще не оприлюднені. У липні річна інфляція у ЄС-27 становила 6,1%. У липні було дев'яте місячне падіння поспіль річної інфляції з пікових 11,5% у жовтні 2022 року. 

Тоді ж, у жовтні 2022 року, було зафіксовано рекордну інфляцію у Єврозоні - 10,6%. Таким чином показник інфляції тоді сягнув нового історичного максимуму, уперше з часу запровадження євро у 1999 році, перевищивши десятивідсоткову позначку. Найбільша інфляція (понад 20%) тоді спостерігалася у трьох країнах Балтії й Угорщині.

Для довідки: Єврозона — валютний союз 20 з 27 держав-членів Європейського Союзу, які прийняли євро як свою національну валюту та єдиний законний платіжний засіб, і таким чином повністю впровадили політику ЕМС [6]. У 2023 році Хорватія стала 20-м членом Єврозони.

До 20 членів єврозони не входять: Болгарія, Чехія, Данія, Угорщина, Польща, Румунія та Швеція. Вони продовжують використовувати власні національні валюти, хоча всі, крім Данії, зобов’язані приєднатися, коли вони відповідатимуть критеріям конвергенції [7] євро.

АЦ УАК за матеріалами Держстату, НБУ та Євростату