Україна здатна покрити 20% європейського імпорту цукру, але уряд не дозволяє

Виробництво цукру в Україні зросло, однак уряд ізолював вітчизняну продукцію від європейського ринку.

Таку думку висловив комерційний директор агропромхолдингу «Астарта» Вячеслав Чук в інтерв’ю «Економічній правді» [2].

«Цьогоріч ми плануємо повернути посіви буряку і виробництво цукру на рівень, що був до 2022 року. Формуємо навколо себе повноцінну екосистему та залучаємо до співпраці малих фермерів, інші дрібніші компанії. Ми йдемо до них і кажемо: вирощуйте буряк, а ми будемо переробляти, нарощувати наш експорт. Країна загалом планує виробити 1,6-1,7 млн т цукру, тоді як минулого року було трохи більше 1,3 млн т. Внутрішньому ринку станом на зараз не потрібно більше 1 млн т», — пояснив він. 

І підкреслив, що Європа споживає дуже багато цукру — 17 млн т на рік, причому значна частина продукції імпортується.

Вячеслав Чук, комерційний директор «Астарти»: "Україна, опираючись на свої можливості, може покрити приблизно 20% європейського імпорту цукру. Таким чином, ми можемо стати одним із ключових гравців у ланцюжку постачання ЄС, замістити існуючий бразильський імпорт, який не зовсім відповідає принципам сталого розвитку. Про це варто говорити: це гарний шанс для нас, а для Європи — можливість отримати хорошого сталого партнера, який виробляє якісну продукцію і піклується про довкілля".

Натомість Україна сама запровадила обмеження щодо європейських ринків (йдеться про нульову квоту на експорт цукру, встановлену урядом з 5 червня по 15 вересня 2023 року) та ізолювала доступ українських виробників до цього ключового ринку, нагадав він. 

«Держава має виважено ставитися до питань своєї регуляторної політики відносно експортних ринків, особливо у період воєнного стану. Водночас бізнес готовий нарощувати обсяги переробки продукції, інвестувати у те, щоб ми не експортували лише сировину. Бізнес готовий забезпечувати передбачуваність, сталість експорту, демонструвати надійне партнерство. Те саме має робити зі свого боку й уряд», — вважає Вячеслав Чук.

ІЦ УАК за матеріалами AgroPortal [3]