Український горох: як змінилося виробництво за період повномасштабного вторгнення

Станом на початок травня в Україні вже посіяно 128,6 тис. га гороху, це майже на 100 тис. тонн менше, аніж було на цей самий період в довоєнний 2021-ий рік, однак, трохи більше в порівнянні з минулим роком. Через повномасштабну війну Україна втратила значні площі посіву гороху, що призвело до чималих втрат урожаю цієї агрокультури. Йдеться про регіони, які були лідерами-виробниками гороху: Миколаївщину, Херсонщину, Запоріжжя, Донецьк, Харківщину. Останній врожай цієї культури в Україні був вдвічі меншим за довоєнний 2021-ий рік і становив лише 270 тис. тонн. Загалом це найнижчий показник за останні 10 років. У 2017-му, наприклад, виробництво гороху в Україні становило 1 млн тонн, це був один із найврожайніших років. 

На світовій мапі Україна стояла поряд із гороховими лідерами: Канадою, росією, Китаєм, Індією, Австралією, Казахстаном. До прикладу, виробництво цієї культури в Канаді за 2022 рік становило 3,4 млн тонн, на росії – 3,6 млн тонн. Остання збільшила свій позаминулорічний показник за рахунок загарбницьких дій – окупації українських територій. Йдеться про ті ж Запоріжжя, Донеччину, Херсонщину. 

Якщо у 2021-му році в Запоріжжі було зібрано 63,5 тис. тонн гороху, то у 2022-му цей показник був нульовим. Те ж саме стосується і Херсонщини та Донеччини, на яких у довоєнний рік було зібрано 16,9 тис. тонн та 22,4 тис. тонн відповідно, а у 2022-му був 0. 

Значно зменшилося виробництво гороху через бойові дії на Миколаївщині: замість 22,4 тис. тонн, як це було у 2021-му, там зібрали 14,9 тис. тонн. Подібна історія з Харківщиною: урожай цієї агрокультури там зменшився на 9 тис. тонн – до 10,9 тис. тонн. 

До 2019 року  основним імпортером українського гороху була Індія. Ця країна імпортувала в різні роки від 385 тис. тонн до 149 тис. тонн. Однак після 2019-го Індія через низькі внутрішні ціни на зернобобові культури встановила низку обмежувальних дій і станом на 2022-ий рік вийшла на повне самозабезпечення цією культурою  відповідно до власних потреб в 1 млн тонн. 

Наразі активно обговорюється можливість експорту українського гороху до КНР. У минулому місяці між Мінагрополітики, представниками компетентного органу Китаю General Administration of Customs of the People's Republic of China (GACC), Держпродспоживслужби та Посольства України в КНР відбулися відповідні перемовини. Тому, можливо, невдовзі українські виробники гороху зможуть отримати можливість його експорту в Китайську Народну Республіку. 

Останні роки ринок гороху почав стрімко розвиватися. Доказ цьому є той факт, що торік світовий ринок горохового протеїну, за інформацією  Research and Markets [2], досяг $1683 млн. Прогнозується, що він буде далі зростати, і може сягнути $5086,9 млн до 2028 року.  

Розвиток цієї культури у світі зумовлений кількома факторами. По-перше, гороховий протеїн, який видобувається з гороху, належить до типу високоякісного білка і є значно кориснішим за соєвий. Через це його активно почали використовувати в харчовій промисловості та для виробництва кормів. Тож для України це добрий сигнал збільшувати площі посіву гороху з подальшою його переробкою та створенням доданої вартості там, де це дозволяють кліматичні умови. 

По-друге, горох дуже позитивно впливає на родючість ґрунту, фіксуючи в ньому азот, а отже, наступники в сівозміні потребуватимуть менше азотних добрив, що здешевлює їхнє виробництво, особливо в нинішніх умовах здорожчання добрив.  

ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики [3]