Китай нарощує імпорт кукурудзи, що може посилити попит на українську кукурудзу

З початку 2023 року Китай активізував імпорт кукурудзи, що додало оптимізму українським та американським експортерам, які страждають від зниження світового попиту та цін.

За даними митної служби КНР, у лютому імпорт кукурудзи виріс у порівнянні з січнем на 41% до 3,1 млн т, а загалом за перші два місяці нового року склав 5,3 млн т, що на 14% перевищує відповідний торішній показник.

Крім того, протягом січня – лютого Китай імпортував:

• пшениці - 3 млн т (+38% у порівнянні з січнем – лютим 2022 р., зокрема в лютому 1,5 млн т);
• ячменю – 960 тис. т (-18%, 460 тис. т);
• сорго – 330 тис. т (-79%, 120 тис. т).

Боротьба за ринок Китаю між основними експортерами кукурудзи посилиться у другій половині сезону. Україні потрібно продати ще 6 млн т кукурудзи, а ринок Європи вже перенасичений, тому залишається сподіватися лише на китайських покупців, які можуть активізувати закупівлі після продовження роботи зернового коридору.

Експорт кукурудзи з США станом на 16 березня склав лише 17,5 млн т або 37% від прогнозу USDA на цей сезон. Завдяки сухій та теплій погоді сівба кукурудзи в країні йде активніше, ніж торік, що може призвести до збільшення прогнозів площ сівби та урожаю, які USDA оприлюднить 31 березня.

Служба економічних досліджень USDA у щомісячному звіті зазначила, що «зменшення експорту кукурудзи з США й Аргентини частково компенсується його нарощуванням з Бразилії, Індії та України. Для Бразилії прогноз експорту на жовтень-вересень підвищено на 1 млн т до 52 млн т, що перевищить експорт зі США, який оцінюється у 47 млн т».

Травневі ф’ючерси на кукурудзу на біржі в Чикаго торгуються на рівні 249 $/т (+3% за тиждень, -7,5% за місяць), що на тлі зниження вартості фрахту робить їх досить цікавими для китайських покупців.

В Україні закупівельні ціни на кукурудзу залишаються на низькому рівні 198-202 $/т або 7800-8000 грн/т з доставкою в порти Чорного моря внаслідок штучної затримки російськими інспекторами у складі СКЦ заходів судів до портів України. За даними трейдерів, кораблі стоять у черзі по 30-50 днів (а один простояв 84 дні), що призводить до додаткових втрат в розмірі 30-35 $/т та не дозволяє аграріям отримувати ринкову ціну за зерно. При цьому рф відмовляється прискорювати інспекції та наполягає на продовженні угоди лише на 60 днів, а не на 120 днів, як визначено документом.

ІЦ УАК за матеріалами GrainTrade [2]