Відбулася експертна дискусія «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми і кроки їх подолання»

18 травня 2022 року відбулась перша з серії експертних дискусій на тему «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми та кроки їх подолання» з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.

На заході виступили перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, голова «Спілки молочних підприємств України [2]» Вадим Чагаровський та Максим Фастєєв, провідний аналітик, партнер проектів аналітичне агентство ІНФАГРО.

Експерти обговорили поточний стан експорту молочної продукції, державну підтримку української молочної галузі в питаннях зовнішньої торгівлі, окреслили загальні проблеми та зокрема в зовнішній торгівлі, нові правила і можливості в експорті.

Тарас Висоцький зазначив, що Уряд не обмежував експорт молочної продукції, в той час, коли для інших категорій товарів запроваджено заборону на вивезення або залишено необхідність ліцензування. У Міністерства є впевненість, що молочний сектор може бути профіцитним – він здатний забезпечити внутрішній попит і одночасно експорт молочної продукції. Тому виробники можуть спокійно планувати свою експортну діяльність у довгостроковій перспективі. Гарною новиною також є впровадження зеленого коридору для двох груп товарів  – це проходження бензовозів та сільськогосподарської продукції.

Ольга Шевченко відмітила, що актуальним питанням для експортерів залишається можливість транзиту через ЄС. На сьогодні, підприємства мають право транзитом відправляти свою продукцію в треті країни. Єдиною вимогою для транзиту через ЄС є наявність транзитного сертифіката, який засвідчує відповідність вимогам щодо здоров’я тварин.

Транзит через ЄС [3] на сьогодні можна здійснювати двома шляхами. Перший – у контейнерах, які опломбовуються та відповідно сертифікуються інспекторами Держпродспоживслужби для третіх країн. Такий шлях транзиту відбувається без перевантаження та доставляється у кінцеві країни з відповідним сертифікатом.

Другий шлях включає процедуру перевантаження. Тут можуть бути проблеми, оскільки сертифікати, видані в Україні для третіх країн після перевантаження перестають бути дійсними.  Наразі ведеться робота з організації перевантажень на складах Польщі. Там планується організувати додаткову сертифікацію, яку будуть здійснювати польські ветеринарні інспектори. У цьому підході є певна проблема  сертифікат перевантаження повинна визнати третя країна.

Ольга Шевченко також повідомила про відкриття нових пунктів пропуску. У напрямку Польщі відкрито додатковий залізничний пункт пропуску. Для Румунії два – залізничний та наземний. З повним переліком пунктів пропуску можна познайомитись у цій інфографіці [3].

Водночас, за словами Ольги Шевченко, з боку ЄС залишився високий рівень довіри до продуктів з України. Підтвердженням цього є те, що навіть під час війни ще три нових молочних підприємства включено до переліку експортерів харчових продуктів до країн-членів ЄС.

Також, під час заходу Вадим Чагаровський окреслив поточні проблеми молочного сектору – це збільшення собівартості молочної продукції; скорочення кількості споживачів у середині країни; втрата виробленої молочної продукції на окупованих територіях та у зоні бойових дій; проблеми з розрахунками зі сторони торговельних мереж; відсутність дієвого інструментарію кредитування молокопереробних підприємств на період війни; «заморожування» програм державної підтримки виробників та переробників молока на період війни зі сторони Уряду України. Логістичні проблеми: відсутність морського сполучення,  дефіцит транспортних контейнерів в балтійському регіоні; дефіцит пального; іноземні перевізники не подають автотранспорт у міста, які періодично обстрілюють; вартість доставки на експорт продукції суходолом зросла більш ніж на 40%-60% (як приклад, Казахстан – через Молдову, Румунію, Туреччину). У фінансах:  відмова трейдерів працювати по передоплаті (пропозиція – введення оплати держоблігаціями); нестача обігових коштів для виконання експортних замовлень; великі запаси на складах, напрацьовані в період березень-квітень. Ветеринарний та митний контроль: ускладнений перехід та/або низька пропускна спроможність з Румунією та Польщею; не узгоджена схема переоформлення ветеринарних і митних документів в країнах ЄС та Туреччині при перевантаженні з авто в контейнер.

У свою чергу аналітичним агентством ІНФАГРО в рамках виступу Максима Фастєєва було представлено аналітичне дослідження молочного експорту [4] в умовах війни.

Всі матеріали заходу, серед яких презентації спікерів, аналітичний бюлетень та інфографіки  Держпродспоживслужби можна проглянути за посиланням [5].

Наступна експертна дискусія на тему: «Логістичні шляхи експорту української молочки» відбудеться 1 червня. Стежити за анонсами подій можна на сайті аналітичного агентства ІНФАГРО [6] та державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» [7].

Даний захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org [8].

ІЦ УАК за матеріалами Мінагрополітики [9]