Дорогий газ - проблема сьогодення?

У програмі «Погляд на головне» обговорювали, що робити, щоб ціни на продукти не росли такими темпами, щоб кожен українець міг купити, принаймні, найнеобхідніші та ЯКІСНІ продукти.

В обговоренні з ведучою Ольгою Борсук брали участь: Павло Коваль – Генеральний директор Української аграрної конфедерації, Андрій Новак – голова комітету економістів України і Роман Нейтер – дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.

Регулювати ціни чи ні – ось в чому питання.

Андрій Новак висловив думку, що дане рішення щодо регулювання цін є неефективним.

Бо, по-перше, немає чіткого механізму адміністрування: тобто дуже тяжко відслідкувати за якою ціною насправді була придбана продукція декілька місяців тому.

По-друге, треба регулювати не з того кінця: експерт вважає, що в першу чергу треба регулювати ту ланку, яка найбільше формує собівартість, а це – енергоресурси. А тільки потім вже варто братися за виробників і торгові мережі.

Генеральний директор УАК продовжив думку: «Треба аналізувати весь ланцюжок. Із-за яких причин подорожчала молочна продукція? І цей процес почався з грудня 2021 року, чи може – вже років 7 існує певна проблема й існує безрезультатна дискусія?

Є проблеми і з іншими галузями, наприклад, ми з лютого імпортуємо картоплю. Тож, це не проблеми сьогодення, які виникли декілька місяців тому.

Тобто у нас є системні проблеми, які не вирішуються однією робочою групою, одним департаментом, одним міністерством».

Тож Павло Коваль зазначив, що до таких рішень призводить невизначеність у політиці.

Ще одною проблемою, на його думку, є – відсутність адекватної системи статистики в Україні.

Після питання державного регулювання цін, експерти висловили думку щодо питань дешевшого газу для виробників соціальних продуктів і запровадження «продуктових карток».

Що стосується газових аукціонів, то по-перше, не всі виробники зі списку Мінагрополітики можуть туди потрапити через певні складнощі з документами. А, по друге – це є несправедливим для виробників інших галузей.

Щодо карток, то Павло Коваль зазначив, що має бути проведена ефективна інформаційна кампанія, адже як показав репортаж – у пенсіонерів продуктові талони асоціюються з: голодом, Радянським Союзом, Другою Світовою, дефіцитом тощо, але ніяк не з адресною грошовою допомогою за американським варіантом.

Не оминули різким словом і питання енергетичної політики.

У Павла Коваля та Андрія Новака виникли питання: чому ми не розвиваємо видобування власних енергоресурсів? Чому у нас на зиму не заготовлені вугілля й газ?

Війна мала б навчити Україну бути енергонезалежною, але вже йде 9-й рік воєнних дій, а у нас добувається стільки ж газу, як і до 2014 року.

Наступні питання були більш глобальними.

Ген. директор УАК розповів, що від імені різних громадських організацій подавалося багато пропозицій: «Ми ще у жовтні попереджали уряд про високі шанси кризи у сфері АПК із-за здорожчання енергоносіїв, пропонувалося звернути увагу на енергетичну політику». Проте, вочевидь, експертів не почули.

Павло Коваль вважає, що одною з найголовніших проблем, які і спричиняють падіння галузей АПК, є відсутність аграрної політики.

 Україна не може вирішити свій шлях – ким бути: сировинною державою, транзитною, індустріальною чи постіндустріальною.

Експерти не знають, який шлях обере Україна, проте зараз одною з головних галузей є аграрна.

І при цьому науковці критикують відсутність будь-якої стратегії, навіть короткострокової – на рік. Провідні країни ЄС, Японія – мають середньострокові (3-7 років) та довгострокові стратегії (від 15 років). Навіть Радянський Союз використовував п’ятирічки.

Ще Генеральний директор УАК нагадав про відсутність реальних ПІІ: «Іноземні інвестори не хочуть вкладати в країну, де не працює судова система, і де завтра вони можуть залишитись ні з чим».

Наостанок, Павло Коваль і Андрій Новак зачепили питання пенсій, оскільки тема ефіру досить соціальна.

Експерти розповідають, що у розвинутих країнах накопичувальна система пенсій, коли в Україні будуть нарешті зміни не відомо. Уряд роками тягне кота за хвіст, як і у випадку з мораторієм на ринок землі.

Приблизно 70-75% туристів – це пенсіонери з ЄС, США, Японії та інших країн. Українські пенсіонери теж хотіли б подорожувати, але поки не можуть. Може і дійсно треба думати не тільки за завтра – лише про адресну грошову допомогу, але й за довгостроковий план дій?

Політики будуть вирішувати ці всі важливі питання, але вже завтра пенсіонеру знову в супермаркет.

Сподіваємося, що політики нас почують.

ІЦ УАК за матеріалами ефіру Погляд - Новини [2]