З 15 зареєстрованих в ВРУ законопроєктів жоден не вирішує питання ефективного використання екологічного податку

У Парламенті зареєстровано більше 15 законопроєктів, які регулюють питання екологічного податку, але жоден не вирішує питання його справедливого розподілу і ефективного використання. Про це 23 вересня в ході свого виступу на «Форумі зернопереробників-2021» повідомив голова комітету Європейський зелений курс (ЄЗК) Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Дмитро Васильєв.

За його словами, на сьогоднішній день існує 2 основні концепції щодо екологічного податку. Першою є концепція Міндовкілля, згідно якої кошти податку на СО2 мають надходити до спеціального кліматичного фонду, який буде окремою юридичною особою, а звідти розподілятися на природоохоронні та кліматоохоронні проекти. Фонд буде гарантом для міжнародних партнерів і надасть можливість залучати грантові кошти, міжнародну фінансову і технічну допомогу.

Іншу концепцію пропонує Міненерго, де кошти від сплати податку на СО2 повинні надходити до Фонду декарбонізації, а звідти направлятися на модернізацію підприємств, для того аби їхні викиди відповідали новим екологічним нормативам.

За інформацією Міністерства фінансів України, зараз напрацьовують зміни до Податкового кодексу, у т.ч. щодо збільшення ставки на викиди СО2 (з 1 січня 2022 року планується підвищення до 30 грн/т).

Окрім екологічного податку, очікується прийняття Проект Закону «Про державний екологічний контроль» (прийнятий у першому читанні) і Проект Закону «Про промислове забруднення», які суттєво посилюють екологічні вимоги.

При цьому, на переконання UBTA, основними напрямками реформування екологічного податку в Україні є, по-перше, консолідація раціональних позицій щодо всіх екологічних законопроектів. По-друге, потрібна розробка інструментів для промисловості і бізнесу (у т.ч. механізми залучення інвестицій). Також важливим є введення мораторію на підвищення екоподатку до закінчення карантину (через спад виробництва, спричинений пандемією COVID-19).

Окрім того, Україні необхідно запровадження торгівлі квотами, що сприятиме модернізації вітчизняних підприємств, та застосування досвіду країн ЄС, які на період модернізації підприємств вводили «податкові канікули», надавали дотації і підтримку суб’єктам господарювання, доступ до пільгових кредитів, міжнародного фінансування.

ІЦ УАК за матеріалами apk-inform [2]