Українці стали менше сіяти доволі рентабельного олійного льону

В Україні спостерігається скорочення виробництва олійного льону. До 2018 року посівні площі зменшилися на третину порівняно з минулими роками та склали 32 тис. га, у 2019 році посівні площі під льоном уже становили 25 тис. га.

Серед причин такої ситуації введення експортного мита, яке поширюється і на технічний льон, і на харчовий через відсутність розділення в класифікаторі УКТЗЕД.

Неабияк впливає і зниження конкурентоспроможності виробництва олійного льону через експортне мито, а також через побоювання щодо рентабельності. Витрачають на вирощування льону у середньому від 6,5 тис. грн/га та більше, що залежить від низки чинників: посівний матеріал, добрива, обробіток ґрунту, ЗЗР, витрати на паливо. Якщо ціна насіння цієї культури становить приблизно 10400 грн/т (з ПДВ) на умовах EXW, при урожайності урожайності в 1 т/га (мінімальна технологія) рентабельність буде приблизно 35–40%, що не є привабливим для аграріїв.

Однак споживання насіння льону у світі та в Україні зростає, рентабельність виробництва цього продукту можна значно підвищити, якщо чітко дотримуватися технології вирощування. До того ж вирощування льону має низку переваг. Він підходить для всіх ґрунтово-кліматичних зон України, стійкий до посухи. Коріння рослини постійно ростуть углиб, тому вона здатна засвоювати вологу із глибших шарів ґрунту та добре витримувати посуху.

Зручний у сівозміні завдяки короткому вегетаційному періоду. Льон можна збирати наприкінці липня, використовуючи його як попередника для озимих зернових. Ця культура є гарною альтернативою ярому ріпаку та соняшнику у сівозмінах ще й щодо збереження родючості ґрунтів.

Льон невибагливий до ґрунтів (можна сіяти на супіщаних або суглинистих). У кліматичних умовах України льон здатен дозрівати без застосування десикації, завдяки чому він є більш екологічним, що високо цінується на світовому ринку.

ІЦ УАК за матеріалами Seeds [2]