Ефективність використання мінеральних добрив в Україні в 2,6 раза нижча, ніж у Франції

У Франції на 1 тонну діючих речовин мінеральних добрив, внесених на орні землі, отримують приріст урожаю зернових культур 36-37 тонн, в Україні – лише до 14 тонн. 

Відповідно ефективність використання мінеральних добрив в Україні порівняно з умовами полів Франції, у 2,6 раза нижча. Хоча французькі аграрії на своїх полях часто застосовують імпортну селітру – українську.

Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише академік НААН Олександр Іващенко.

Для раціонального використання потенціалу добрив їх бажано вносити на орних землях із високим рівнем родючості.  В Україні ж активними процесами водної та вітрової ерозії охоплено майже 80% площ орних земель, наголосив Олександр Іващенко. Щорічні втрати ґрунту з них становлять майже 16 млн тонн, а також близько 16 млрд тонн води, що залишає площі орних земель під час випадання дощів і танення снігу. 

«За розрахунками, такої кількості ресурсів достатньо для формування кожного року додатково майже 16 млн тонн зернових культур, – зауважив Олександр Іващенко. – Лише за останні 20 років такого аграрного виробництва внаслідок активних ерозійних процесів орні землі України в середньому втратили понад 0,5% гумусу». 

Він також зазначив, що в Україні практично припинено системне вапнування орних земель. На кислих ґрунтах ефективність мінеральних добрив знижується на 30-50% порівняно з ґрунтами, що мають реакцію ґрунтового розчину близьку до нейтральної. 

Водночас результати агрохімічних обстежень доводять, що тільки в зоні Лісостепу й Полісся кожен другий гектар орних земель підкислений і вимагає регулярного та системного вапнування.

Для успішного засвоєння сільськогосподарськими рослинами внесених міндобрив однією з обов’язкових умов є достатня кількість вологи в орному шарі ґрунту. В країнах ЄС традиційно вологи для посівів у процесі вегетації достатньо. В умовах України ситуація з вологою може бути різною, зазначив Олександр Іващенко.

Він підкреслив, що ефективність мінеральних добрив залежить як від їхньої форми, специфіки, норм і збалансованості застосування, так і від календарних строків, етапів органогенезу рослин культури в посівах, умов і наявності інших чинників середовища, що забезпечують вегетацію сільгоспрослин. 

На його переконання, правильність оцінки фізіологічної й агрохімічної ситуації з рослинами культури насамперед залежить від рівня фахового аналізу умов, які склалися, агрономами, що планують і вносять міндобрива на конкретних полях.

ІЦ УАК за матеріалами agrotimes [2]