З моменту анексії Криму порти Азовського моря суттєво зменшили експорт зернових

З часу анексії Криму та зміни правил проходження Керченської протоки, порти Азовського моря зменшили експорт зерна. Зокрема, в 2017/2018 маркетинговому році, через порти Бердянська та Маріуполя експортували лише 2 млн т зерна.

Про це розповів президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, інформує прес-служба асоціації.
 
За словами Горбачьова, для проходження через Керченську протоку судновласнику необхідно заплатити до Керченського порту 2 платежі, таким чином, кожен із судновласників підтримує економічні відносини з незаконно-анексованою територією. Відтак, більшість першокласних зернових компаній вирішили піти з цих портів, що стало причиною скорочення експорту зерна з портів Азовського моря за останні 2 роки.
 
«На даний час Україна протягом сезону експортує близько 45 млн тонн зернових і олійних (середній показник за останні 4 роки), з яких близько 2 млн тонн відвантажують із портів Маріуполя та Бердянська. У даному регіоні Україна активно торгувала з Туреччиною та Європою саме невеликими кораблями (по 5-6 тис. тонн), оскільки акваторія Азовського моря не дозволяє вантажити великотоннажні судна», — зазначив Микола Горбачьов.
 
Президент УЗА підкреслив, що азовські порти відвантажують лише 5% від загального експорту зерна, тому на сьогодні ситуація не є катастрофічно.
 
«Ці 5% будуть легко перерозподілені на інші порти, тому для України в цілому проблем не буде. Але це поганий сигнал для інвесторів, адже там присутні компанії, які вклали гроші в інфраструктуру. Для них це істотні втрати. Ще один мінус — це втрата робочих місць, погіршення економічної ситуації в регіоні, і всі ці фактори ніяк не сприятимуть подальшому розвитку бізнесу», — вважає він. 
Найбільш важливим аспектом в можливому перерозподілі експортних потоків, на думку Миколи Горбачьова, є залізнична логістика.
 
«Українська залізниця — третя за розмірами на Європейському континенті, у нас достатньо залізничних гілок. Проблема ж, яка є на залізниці — це дефіцит локомотивної тяги. І якщо вирішити це питання, то такий перерозподіл стане можливим», — підсумував Горбачьов.

ІЦ УАК за матеріалами minagro [2]