Яким має бути справедливий механізм розподілу держпідтримки аграрної галузі?

Про це сьогодні в УНІАН дискутували народні депутати з аграрного  комітету, а також керівники профільних асоціацій. Всі вони були одностайні: держава виділяє аграріям субсидії - щороку навіть більше – але ці програми є неефективними і фактично не працюють. Наприклад,  за дев’ять місяців роботи цьогорічного механізму державної підтримки було використано трохи більше, ніж 12% з виділених 6,3 млрд грн.  Однак Міністерство аграрної політики і продовольства України подало в проекті Державного бюджету на 2019 рік пропозиції в частині агарних дотацій практично ідентичні, затвердженим у бюджеті 2018 року. Своєю чергою аграрії направили власні пропозиції щодо покращення діючого механізму держпідтримки голові комітету з питань бюджету Андрію Павелку та керівникам всіх фракцій парламенту. 

- Ми фактично використали 0,23% коштів з бюджету,  які виділила для АПК держава. При цьому з бюджету ЄС йде грошей на дотації у 100 разів більше, ніж у нас. Це вражаючі відмінності. І це при тому, що Україна зорієнтована на глобальні ринки, де ми  конкуруємо з основними гравцями і на яких  маємо впевнено почуватись. Така «політика» уповільнює рух нашого АПК  уперед, - наголосив народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Він нагадав, що за   останні  15 років держава щороку змінює систему дотацій,  а за останні 4 роки робить це надто кардинально. В умовах таких постійних «реформ» суб’єкти господарювання не довіряють державі й прагнуть скоріше «піти в тінь», аніж  подати пакет документів на держпідтримку.   Наші урядовці могли б повчитись у європейців, які уникають різких рухів і затверджують програми держпідтримки на сім років.

Леонід Козаченко оприлюднив позицію УАК, зокрема, щодо необхідності на законодавчому рівні зафіксувати:   які дотації  мають отримувати відповідні категорії суб’єктів господарювання. На нещодавній нараді щодо державної стратегії розвитку АПК, ініційованій УАК, було оприлюднено  концептуальний  поділ   с/г підприємств на 4 групи, а також відповідний розподіл  державних дотацій, та наголошено на необхідності  внесення змін до чинного законодавства, які мають сприяти ефективнішому розвитку АПК.

Президент УАК також наголосив на тому, що в Україні програму підтримки варто затвердити хоча б на 5 років. В іншому випадку, на галузь чекають непередбачувані проблеми. Зокрема, нещодавнє рішення «Укрзалізниці»  в 1,5 рази підвищити  тарифи на перевезення, спричинить збільшення логістичної складової у   структурі затрат до понад 30%. Нині ця цифра сягає  20%, тоді як в Європі  - 14%, а в  США  9%.

- Ми, аграрії, наповнюємо бюджет, але не маємо дієвої підтримки від держави. Тож  будемо боротись за власні права. Піднімемось на парламентську трибуну й вимагатимемо, щоб профільне міністерство відзвітувало про стан справ у галузі, яка годує державу. За будь-які порушення, які завдають шкоду АПК, треба притягати до відповідальності, - переконаний Леонід Козаченко.

Він повідомив, що завтра, 17 жовтня, має відбутись основне засідання бюджетного комітету з питання державної підтримки аграріїв у держбюджеті на 2019 рік - перед передачею законопроекту на перше читання, що заплановане на четвер. До слова, на засіданні  бюджетного комітету Верховної Ради України мають прийти  не лише депутати-аграрії, а й представники профільних асоціацій, аби спільно відстояти права на своє бачення державної підтримки, адже під час попередніх слухань «бюджетники» відхили понад сотню  правок щодо внесення змін в програму підтримки, передбачену проектом державного бюджету на 2019 рік.

ІЦ УАК