ЄС посилює контроль за використанням азоту: що означає Нітратна директива для українських аграріїв

У контексті євроінтеграції України дедалі більшої актуальності набуває впровадження екологічних стандартів ЄС, зокрема вимог Нітратної директиви (EU Nitrates Directive), яка регулює використання азотних добрив та захист водних ресурсів від забруднення.

Як зазначає науковець Володимир Меженський, правильне застосування азотних добрив є критично важливим не лише для врожайності, а й для безпечності продукції та довкілля. Надлишкове або несвоєчасне внесення азоту може негативно впливати на зимостійкість рослин і навіть призводити до накопичення нітратів у продукції.

Нітратна директива ЄС встановлює чіткі правила використання азоту в сільському господарстві. Серед основних:

• обмеження внесення азоту з органічних добрив — не більше 170 кг/га на рік;
• заборона внесення органічних добрив у зимовий період (орієнтовно з 15 листопада до 15 березня);
• обов’язкова наявність потужностей для зберігання гною щонайменше на 4 місяці;
• необхідність розроблення планів управління азотом для господарств.

Ці вимоги є частиною ширшої Водної рамкової директиви ЄС і спрямовані на зменшення забруднення ґрунтових і поверхневих вод.

Для України питання нітратного забруднення залишається актуальним. За результатами досліджень, значна частина агровиробників порушує базові екологічні вимоги.

Зокрема:

• близько 24% фермерів вносять добрива у заборонений зимовий період;
• 12% ігнорують обмеження щодо рідких органічних добрив;
• серед порушників є і великі господарства з земельним банком понад 10 тис. га.

Як пояснюють фахівці, внесення добрив узимку є неефективним: рослини перебувають у стані спокою, а азот вимивається у водойми або ґрунтові води, що призводить до втрати поживних речовин і забруднення довкілля.

Однією з найбільших проблем в Україні залишається неналежна система зберігання органічних добрив. У багатьох господарствах гній зберігається просто на відкритому ґрунті без водонепроникного покриття, що призводить до втрат азоту під час опадів.

Європейські вимоги передбачають:

• облаштування водонепроникних майданчиків;
• наявність щонайменше двох резервуарів для гною;
• окреме збирання рідкої фракції;
• бажане накриття для запобігання вимиванню;
• розміщення сховищ на відстані 25–100 м від водойм.

Попри те, що основні вимоги стосуються передусім великих господарств, експерти наголошують: адаптація до європейських стандартів буде поступово охоплювати весь сектор.

Упровадження Нітратної директиви в Україні — це не лише екологічне зобов’язання, а й необхідний крок для доступу до європейських ринків. Водночас це вимагатиме від аграріїв перегляду підходів до живлення культур, інвестицій у інфраструктуру та більш системного управління ресурсами.

ІЦ УАК за матеріалами growhow