Україна може збільшити врожай зернових на 20 млн т завдяки селекції — Леонід Козаченко

Україна може збільшити врожай зернових на 20 млн тонн, ефективно використовуючи селекційний потенціал. Наразі лише 20% насіння кукурудзи та соняшнику – вітчизняного виробництва.

За останні десятиліття Україна втратила масштаби власного селекційного потенціалу в рослинництві та тваринництві, але зберігає стратегічну роль у глобальній продовольчій безпеці. Про це заявив президент ВГО "Українська аграрна конфедерація" Леонід Козаченко в ексклюзивному коментарі УНН.

За словами експерта, Україна сьогодні зберігає лідерські позиції у світі з вирощування зернових колосових культур, а також має стабільно високі показники у картоплярстві: переважна більшість насіннєвого матеріалу – вітчизняного походження. Говорячи про ситуацію у тваринництві, Козаченко відзначив успіхи птахівництва, однак застеріг, що інші галузі в занепаді.

"Зараз вітчизняне насіння на ринку кукурудзи та соняшника становить лише 20%, решта – імпорт. По цукровому буряку національна селекція представлена лише 18% насіння. У тваринництві ситуація ще складніша: свинарство і велика рогата худоба – на 50-70% залежать від імпорту", - зауважив очільник Української аграрної конфедерації.

Козаченко наголосив, що для збереження й розвитку аграрного та селекційного потенціалу критично необхідною є наукова база та доступ до землі для проведення досліджень.

"Україна – не маленька країна, яка не має сільськогосподарського потенціалу. Ми повинні розвивати свої селекційні проекти, а не лише користуватися іноземними. (…) Без науки, генетики й селекції ми не зможемо рухатися вперед. Вже зараз маємо потенціал збирати не 108 млн тонн зернових, як у 2021 році, а принаймні 125-130 млн, якщо ефективно використовувати наявний селекційний ресурс", - підкреслив експерт.

Крім того, словами Козаченка, державі слід обговорювати й технологічні виклики – процеси зрошення, засоби захисту рослин, нові методи підвищення врожайності. Не менш важливим питанням експерт назвав реформу науки.

"Наука має бути тісніше пов’язана з освітою. Студенти повинні мати доступ до сучасних розробок і вже в університеті визначатись – рухатися в науку чи бізнес. У США прикладна наука фінансується бізнесом, фундаментальна – державою. У нас фінансування обох напрямів залежить від держави, і це потрібно змінювати", - додав він.

Наостанок експерт нагадав, що згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у світі щодня від голоду помирає понад 25 тисяч людей, переважно в Африці. Водночас Україна вже сьогодні забезпечує продовольством близько 400 мільйонів осіб.

"Ми можемо продавати 80% від усього, що виробляємо. Якщо зосередимося на розвитку науки й знайдемо ресурси, потенціал України можна збільшити в рази", - підсумував Козаченко.

Нагадаємо, підприємства НААН є опорою для багатьох сіл, забезпечуючи робочі місця та сплачуючи податки. Відчуження земель може призвести до втрати цих підприємств і погіршення ситуації в регіонах. В Академії повідомляють [2], що до її складу наразі входять 82 наукові установи, серед яких 32 інститути, 39 станцій, біосферний заповідник "Асканія Нова" та 91 державне підприємство. Попри нестачу фінансування з боку держави та складну ситуацію через війну, ці установи продовжують працювати, самостійно забезпечують свої потреби та зберігають робочі місця для людей. Це особливо важливо для сіл і маленьких міст, де підприємства НААН часто є єдиним місцем, де люди можуть працювати, отримувати зарплату та мати стабільне життя.

ІЦ УАК за матеріалами УНН [3]