Українські агрохолдинги відновлюють позиції

Незважаючи на досить скромні фінансові результати, українські агрохолдинги потроху відновлюють вартість, повертаючи довіру інвесторів. Чи зможуть вони в 2015 році досягти результатів 2013-го? Минулого року вартість українських публічних агрокомпаній досягла свого мінімуму за останні 5 років. Та з початку року інтерес до акцій українських компаній зростає.

За даними Варшавського, Лондонського, Паризького та Франкфуртського фондових майданчиків, загальна капіталізація українських агрокомпаній за станом на кінець квітня зросла на 16%, до $ 2,67 млрд, у порівнянні з грудневим показником 2014-го. Але вона все ж таки на 36% менша, ніж рік тому.

Удар девальвацією

Зменшення вартості публічних агрохолдингів розпочалось ще у 2013 році, коли ситуація в країні дестабілізувалася, курсові коливання набули небувалого розмаху, а боргове навантаження в силу девальвації почало зростати. За підсумками 2014 року, згідно звітів, усі компаній, за виключенням «Овостара» Бориса Бєлікова, стали збитковими (див. доверстку). Втриматись від мінусів Бєлікову дозволяє той факт, що усі кредити компанії віднесені на материнську структуру і тому у звітності не відображені. Невідомими залишаються лише фінансові результати «Кернела» Андрія Веревського, який звітується за фінансовий рік — з липня до червня. Але навряд чи він сильно випередить колег, хоча у липні-грудні 2015 фінансового року компанія отримала чистий прибуток у розмірі $ 66,44 млн проти чистого збитку в $ 47,84 у 2014. Також не відзвітувала ще «Мрія» Івана Гути.

Збитки агрокомпаній за минулий рік згенеровані переважно за рахунок курсових різниць, що виникли в результаті девальвації, говорить аналітик інвестиційної компанії Eavex Capital Іван Дзвінка. При цьому операційна рентабельність практично у всіх компаній виросла. «Адже основні витрати (у тому числі прив'язані до долара, такі як насіння, паливо, хімія) агрокомпанії понесли за курсом долара 8-12, а продавали урожай (який теж прив'язаний до долара) вже по курсу 12-15», - пояснює керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Однак є й інші фактори. Спеціаліст департаменту інвестиційного банкінгу Pro Сapital Investment Сергія Парпуланського об'єктивними причинами збитків українських агрохолдингів називає ще і закриття традиційних ринків збуту митного союзу, військові дії в Україні, втрати активів у східних регіонах і в Криму,  а також боргове навантаження. Наприклад, після втрати російського ринку вартість «Мілкіленда» Анатолія Юркевича знизилася на 90% в 2014 г (до $ 13 млн).

Втім, незважаючи на збитки, показані у звітах, операційна рентабельність агрокомпаній, тобто фінансовій результат від безпосередньо виробництва й продажу продукції, досить висока — 28-47% (див.таблицю). А виключивши ефект валютних переоцінок, все закінчили 2014 рік з прибутком за винятком «Агротону» і KSG Аgro.

Джерело: фінансові звіти компаній.

Підводні камені

Крім об'єктивних загальних причин збитковості багато агрохолдингів мають і свої. Наприклад, агрохолдинг Сергія Касьянова KSG Agro випустив звітність без висновку аудитора Станом на серпень 2014 компанія говорила, що продовжує контролювати свої активи в Криму. У річному звіті за 2014 цю інформацію Касьянов спростовує.

У звітності найбільшого аграрія країни — компанії «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка також є, за що зачепитися. Незважаючи на те, що на біржі компанія не торгується, вона має зовнішню заборгованість  — євробонди. Насторожує істотна зміна робочого капіталу і результату від переоцінки біоактивів в сегменті рослинництва. Якщо робочий капітал в 2013 році скоротився на $ 170 млн, то в 2014 зріс аж на $ 370 млн. Незрозуміло, з яких джерел. Показник EBITDA скоротився вдвічі в 2014 році — на $ 400 млн. у зв'язку з падінням EBITDA дочірнього «Авангарду» на $ 170 млн і зниження на $ 200 млн за EBITDA дивізіону рослинництва. Причому половина даного падіння — це істотні збитки від переоцінки біологічних активів - $13 млн.

«Агротон» Юрія Журавльова своєрідно реструктурував борги. Згідно звіту, близько $ 18 млн бондів (номіналом при випуску $ 50 млн) компанія списала і задекларувала вигоду від списання бондів на $5 млн. При цьому ні слова про ці дії у своїй звітності «Агротон» не залишив. Крім цього, компанія надала додаткові $ 16 млн кредиту мажоритарію — Юрію Журавльову, а при цьому сума інших зобов'язань «Агротону» перед ним виросла на аналогічні $ 16 млн. «Не виключено, що таким чином основний власник використовує Агротон як «золоту рибку». Наприклад, дає йому кошти в борг під низький відсоток, а він компанії — під високий відсоток позичає, скажімо, певну продукцію або сировину», — каже Іван Дзвінка.

Сума простроченої дебіторської заборгованості в розмірі $ 34 млн, що становить 60% виручки за 2014 рік, також списана.

«Можливо, що «Агротон» поставив підставним фірмам або бізнесу пов'язаних осіб з Журавльовим продукцію, за яку так і не дочекався розплати. Я дивуюся, як аудитор пропустив таку звітність», — обурюється Дзвінка.

Не все гаразд і з «Авангардом» Олега Бахматюка. Собівартість виробництва яєчного порошку в четвертому кварталі 2014 виросла на 40%, незважаючи на зростання собівартості яйця тільки на 11%. А яйця займають 90% у собівартості порошку, тобто яєчні продукти продавалися з величезною націнкою. Незважаючи на очікуване скорочення масштабів бізнесу в 2015 році, компанія планує наростити витрати в робочий капітал на $55 млн, що в світлі непростій ситуації з ліквідністю виглядає зовсім нелогічно, додає аналітик Eavex Capital.

Джерело: фінансові звіти компаній.

Вийти в лідери 

Зважаючи на результати роботи, серед публічних агрокомпаній є як лідери, так і аутсайдери. За перші 4 місяці на 78% до $ 23 млн подорожчав «Мілкіленд» Анатолія Юркевича, який займає першу сходинку нашого умовного рейтингу. Пошуки нових рішень, зокрема, переорієнтація з сиру, 70% якого відправлялись до Росії, на виробництво сухого молока і масла, а також можливість розвитку нового молочноконсервного напрямку та реструктуризація внутрішньої банківської позики вселили віру в надійність компанії.

На чверть дорожче став з початку року «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка ($ 1,215 млрд проти 771 млн за станом на грудень). МХП й досі залишається найдорожчим агрохолдингом з перспективною спеціалізацією. Навіть доступ до кредитного фінансування з огляду на кризу для агрокомпанії Косюка не закритий – 85 млн євро від Європейського інвестиційного банку компанія отримала в грудні. Інтерес інвесторів також торкнувся «Авангарду» Олега Бахматюка — + 25% до $ 160 млн, незважаючи на організаційні складнощі і втрату частини активів. Компанія наразі планує реструктуризувати бізнес, створивши дві юрособи з 19 існуючих фабрик.

Вартість «Кернела» після позитивного звіту про прибуток за підсумками червня-грудня виросла на 20% до $ 771 млн. Капіталізація «Астарти» Віктора Іванчика завдяки хорошим операційним результатами і бездоганній кредитній історії підвищилася на 18% до 167 млн. «Астарта» минулого року отримала позику від Європейського інвестиційного банку в розмірі 50 млн євро, ствши першим недержавним підприємством, яке профінансував ЄІБ. На 1% подорожчав «Овостар», якому вдалося вийти в плюс через відсутність кредитів.

Що далі

Керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій запевняє, що в нинішньому році ситуація ускладниться, бо фінансові результати можуть бути скромнішими. «Доларові витрати і продаж врожаю буде приблизно по одному валютному курсу (крім озимих), подорожчання ресурсів і проблеми з кредитуванням не дозволять багатьом дотримуватися оптимальних для гарного врожаю стандартів рослинництва, що може негативно позначитися на врожайності», - резюмує він.

Але котирувань це може не торкнутися. Більшість вітчизняних компаній торгуються на Варшавській біржі, а, на думку експерта, поляки дуже чутливі до загальнополітичних трендів в Україні. Якщо ситуація в країні стабілізується, то можливе зростання капіталізації українських агрокомпаній на Варшаві.

Подальше зростання капіталізації українських агрохолдингів буде залежати від розвитку ситуації в Україні, особливо, політичної ситуації. Валовий урожай ранніх зернових культур, завдяки гарній погоді навесні, повинен бути не набагато менше минулого року, що означає незначні відхилення операційних результатів холдингів в 2015 році порівняно з 2014 роком. Втрат від курсових різниць в 2015 році не уникнути — середньозважений курс 2015 буде вище курсу 2014-го більш, ніж на 30%. У той же час, вирівнювання цін на продукцію, паливо, добрива дозволить ефективно вибудовувати планування діяльності, враховуючи, що багато українські аграрії через достатнього відсутності оборотних коштів не в повному обсязі зайшли в посівну і знизили обсяги внесення добрив.

«За відсутності потрясінь в Україні, стабільному валютному курсі, поліпшенні фінансового стану деяких агрохолдингів, які перебувають на межі банкрутства, слід очікувати збільшення інтересу до українських паперів з боку інвесторів, що призведе до підвищення вартості паперів таких холдингів як Кернел, МХП, Астарта Мілкіленд, Овостар », — резюмує Парпуланський.

ІЦ УАК за матеріалами Agravery [2]