Ціни на селітру падають усупереч світовому ринку

Світовий ринок азотних добрив наприкінці серпня йшов угору: Єгипет продавав карбамід дорожче, ніж тиждень тому, британські фермери готувалися до подорожчання селітри. В Україні в цей самий час ціни рухалися в протилежний бік. Одне з можливих пояснень лежить не в Європі, а в Грузії.

Наприкінці серпня світові ціни на гранульований карбамід зберегли висхідну динаміку. Єгипетські виробники Mopco та Abu Qir реалізували обсяги за 490 доларів за тонну FOB — на 15 доларів більше, ніж тижнем раніше, а в Алжирі котирування зміцнилися до 521 долара для термінових відвантажень. Про це йдеться в огляді ринку «Інфоіндустрії».

Аміачна селітра на Балтиці тримається стабільно, в діапазоні 340–360 доларів за тонну FOB, а обмежена пропозиція на вересневі відвантаження підтримує впевненість продавців. У Великій Британії CF Industries утримує ціну на рівні 460 фунтів за тонну з доставленням на ферму, і на ринку домінують очікування подальшого зростання.

Підпирає ці очікування енергетика. Високі ціни на газ на майданчику TTF — 65–68 євро за мегават-годину — роблять власне виробництво аміаку в Європі економічно недоцільним через від'ємну маржу, змушуючи виробників переходити на імпортну сировину.

На цьому тлі внутрішні ціни поводяться інакше. За даними моніторингу «Інфоіндустрії», ціни на селітру в Україні продовжують знижуватися, демонструючи негативну динаміку всупереч європейським очікуванням. Те саме видання фіксує загальне послаблення цін на азотні добрива всередині країни попри зростання світового ринку.

Конкретних гривневих значень у серпневому огляді немає. Останній публічно зафіксований рівень датований червнем: тоді, за опитуванням учасників ринку, ціни на карбамід просіли з 36–37 до 31–32 тис. грн за тонну, і паралельно дешевшала аміачна селітра.

Одне з пояснень розриву лежить поза межами українського ринку.

Грузинська селітра, яка весь минулий рік була орієнтована на Євросоюз, наштовхнулася на обмеження механізму СВАМ — вуглецевого коригувального механізму ЄС. Постачання до Європи фактично припинилися, і потік розвернувся.

Цифри показові. «РуставіАзот» за сім місяців експортував 59 тис. тонн селітри в Україну, 52 тис. тонн у Перу і лише 4 тис. тонн у Румунію. Тобто український ринок став для грузинського виробника найбільшим напрямком збуту, обійшовши й Латинську Америку, і Європу.

Для України Грузія й раніше входила до основних постачальників селітри поряд із Польщею, Болгарією та Угорщиною. Тепер до звичного імпорту додався обсяг, витіснений із європейського ринку регуляторними обмеженнями, — і він тисне на внутрішню ціну саме тоді, коли світові котирування йдуть угору.

ІЦ УАК за матеріалами agro-business [2]